Безбар’єрна зайнятість: програми підтримки від служби зайнятості
Економічна безбар’єрність – важливий елемент побудови інклюзивного середовища та вагома складова Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні, яка реалізується за ініціативи першої леді Олени Зеленської та передбачає заходи для усунення перепон у різних сферах життя, посилення можливостей та забезпечення рівних прав для всіх українців, повідомляє Державна служба зайнятості
Економічна безбар’єрність — один із ключових пріоритетів у діяльності Державної служби зайнятості України. Вона спрямована на створення умов, які забезпечують рівний доступ до праці, професійного навчання та розвитку кар’єри для всіх громадян.
Економічній безбар’єрності людини сприяє низка безкоштовних сервісів та послуг служби зайнятості. Серед них:
1. Пошук роботи. Служба зайнятості допомагає шукачам роботи: підбирає вакансії з урахуванням професійного досвіду, освіти та побажань клієнтів. Пошук ведеться не тільки з власної бази вакансій, але й на відкритому ринку — на сайтах партнерів.
Бажаючі можуть шукати роботу самостійно — на Єдиному порталі вакансій
або через мобільний застосунок ДСЗ.
2. Набуття статусу зареєстрованого безробітного та соціальний захист у період безробіття.
Отримати статус безробітного можна:
-
через персональний кабінет
на сайті www.dcz.gov.ua;
-
через портал Дія
або мобільний застосунок ДСЗ;
-
у будь-якому зручному для відвідування центрі зайнятості.
Розмір допомоги розраховується індивідуально для кожної людини. Тривалість виплат під час воєнного стану не може перевищувати 90 днів, а для осіб передпенсійного віку — 360 календарних днів.
Упродовж 2023 року статус безробітного мали 483 тис. осіб, з початку 2024 року — 373 тисячі.
3. Професійне навчання. Служба зайнятості організовує професійне навчання
зареєстрованих безробітних на замовлення роботодавця або для самозайнятості, якщо людина планує започаткувати власну справу. Здійснюється таке навчання в закладах освіти різних форм власності, а також у Центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості. Це унікальні навчальні заклади, які навчають доросле населення у досить короткі терміни за 98 ліцензованими робітничими професіями та близько 400 освітніми програмами. Таких центрів вісім у різних регіонах країни: у Рівному, Дніпрі, Полтаві, Харкові, Одесі, Сумах, Івано-Франківську та Львові. Після завершення курсу слухачі отримають сертифікат державного зразка. Вчитися новому можна очно, дистанційною, а також індивідуальною (на робочому місці (на виробництві)), дуальною формами здобуття освіти або шляхом їх поєднання.
Протягом 2023 року професійне навчання за сприяння служби зайнятості проходили 51 тисяча осіб, з початку 2024 року навчалося вже 65 тисяч.
Також з осені минулого року службою зайнятості реалізується експериментальний проект з організації професійного навчання учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни в закладах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості.
Під час навчання ветерани забезпечуються місцем проживання, їм компенсуються витрати на проїзд та медичний огляд. Якщо ветеран має інвалідність і йому потрібна супроводжуюча особа, то їй також компенсуються витрати на проїзд та проживання.
Протягом січня-листопада 2024 року таке навчання проходили 2,3 тисячі ветеранів.
. Деякі визначені законодавством категорії людей, які не є зареєстрованими безробітними, можуть отримати в службі зайнятості ваучер на навчання. Це документ, що дає змогу підвищити кваліфікацію або отримати нову професію за затвердженим Мінекономіки переліком зі 155 професій і спеціальностей. Вартість ваучера станом на сьогодні — до 30 тисяч гривень.
У 2023 році ваучер отримали 18 тисяч українців, з початку 2024 року — 23 тисячі.
Заявку на отримання ваучера можна подати онлайн на сайті Служби зайнятост
і, через мобільний застосунок ДСЗ або в найближчому центрі зайнятості.
З листопада цього року почала діяти програма перенавчання жінок за професіями, в яких раніше жінки не були достатньо представлені, а саме: водійка тролейбуса, трамвая, навантажувача, фрезерувальниця, кранівниця, токарка, теслярка тощо.
Ця програма має на меті не лише розширити можливості жінок, але й сприяти економічному розвитку країни через подолання гендерних бар’єрів у професійній діяльності.
Навчання жінок буде здійснюватися на замовлення роботодавця, який зобов’язується їх працевлаштувати після завершення навчання. Жінка зможе самостійно обрати заклад освіти з переліку закладів, які здійснюють навчання за професією.
5. Грант на власну справу. Служба зайнятості з 2022 року реалізує урядову програму з надання грантів на створення або розвиток вже діючого бізнесу
. За цією програмою, яка є досить популярною серед українців, можна отримати кошти в розмірі від 50 до 250 тисяч гривень, а для підприємців Харківщини – до 500 тисяч гривень. Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члени їх сімей на реалізацію своїх бізнес-ідей можуть отримати грант до 1 млн грн. Заявки на участь у грантових програмах подаються через Дію разом із бізнес-планом. Важливо, що це безповоротна державна допомога. Кошти отриманого гранту повертаються підприємцем за рахунок сплачених податків і зборів.
З початку дії програми «Власна справа», з липня 2022 року, вже понад 22 тис. українців отримали мікрогранти, що передбачає створення понад 41 тис. робочих місць.
Програма підтримує і молодь у реалізації її соціально-економічного потенціалу та підвищенні рівня економічної самостійності шляхом створення нових молодіжних бізнесів. Для українців віком до 25 років встановлені спрощені умови отримання гранту, з максимальною сумою гранту до 150 тисяч гривень. Програма діє з жовтня 2024 року. Вже маємо 40 молодих підприємців, які отримали позитивне рішення про надання гранту.
6. Компенсаційні програми для роботодавців. Ці програми не лише підтримують бізнес, але й сприяють безбар’єрному працевлаштуванню вразливих категорій населення, зокрема — ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю, забезпечуючи рівні можливості для всіх.
роботодавцям за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю: 1 групи — до 106,5 тис. грн, 2 групи — до 71 тис. грн. Програма діє з вересня минулого року і сприяє безбар’єрності та інклюзії, створюючи рівні умови для працевлаштування осіб з інвалідністю та забезпечуючи їх інтеграцію в робочому середовищі. За умовами програми, роботодавець, який працевлаштував особу з інвалідністю, може отримати компенсацію за облаштування робочого місця, зокрема за придбання спеціальних меблів, обладнання та пристроїв, щоб люди з інвалідністю могли працювати в комфортних умовах.
З початку дії програми понад 1500 роботодавців створили сприятливі умови праці для 1710 працівників з інвалідністю.
Щоб скористатися програмою, роботодавець має подати заяву на компенсацію протягом 90 днів з дня працевлаштування людини з інвалідністю. Це можна зробити онлайн на порталі «Дія» або офлайн — звернувшись до центру зайнятості.
Компенсації роботодавцям за працевлаштування переселенців. Служба зайнятості також надає фінансову підтримку роботодавцям
, які працевлаштовують внутрішньо переміщених громадян. Компенсація надається впродовж трьох місяців у розмірі мінімальної заробітної плати, яка нині становить 8 тис. гривень. Якщо ж йдеться про працевлаштування переселенця з інвалідністю, то компенсація триватиме півроку.
. Це сервіс, який об’єднав понад 450 програм підтримки для ВПО, людей з інвалідністю та ветеранів. Тут ВПО можуть дізнатись де отримати гуманітарну чи юридичну допомогу, ветерани — як адаптувати військовий досвід у цивільне життя, а люди з інвалідністю отримати інформацію про необхідну підтримку.
Економічна безбар’єрність є важливим компонентом створення інклюзивного середовища та розвитку безбар’єрного простору в Україні. Вона забезпечує рівні можливості для всіх громадян, зокрема для вразливих груп, таких як люди з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи та ветерани і сприяє їх економічній самостійності.
Сервіси, які пропонує Державна служба зайнятості, дозволяють кожному мати доступ до працевлаштування, професійного навчання та розвитку кар’єри, а також до підтримки в створенні бізнесу.
Програми, такі як компенсації роботодавцям за працевлаштування людей з інвалідністю, створення сприятливих умов для зайнятості ВПО і ветеранів, демонструють прагнення до досягнення рівних прав для кожної людини, що є важливим кроком до розвитку справедливого і безбар’єрного суспільства.
