В Україні розвивається «сонячна» енергетика
Через пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок воєнних дій Україні доводиться заощаджувати електроенергію – країна не може зараз виробляти її стільки, щоби вистачало всім. У різних містах світло відключають за графіком, а десь його може не бути цілодобово. Програма розвитку ООН допомагає Україні впоратися із цією проблемою, повідомляє ООН.
Сонячні електростанції
«Протягом наступних п’яти років, за моїми особистими прогнозами, кожен другий будинок в Україні матиме свою сонячну станцію», – каже Галина Варова з Києва. Ще нещодавно жінка лише мріяла про кар’єру у сфері зеленої енергетики, а сьогодні керує власною компанією, і навіть навчилася сама монтувати сонячні електростанції – закінчила навчальний курс, який спеціально проводить Програма розвитку ООН із Глобальним екологічним фондом.
«Бізнес-план „сонячної компанії” я написала ще кілька років тому, але тоді мені здавалося це чимось нереальним. А цього року моя мрія збулася – я займаюсь будівництвом великих сонячних станцій», – розповідає Галина. Тепер, після курсу ПРООН та ГЕФ, вона вміє монтувати сонячні панелі власноруч. «Для мене дуже важливо знати кожну деталь під час встановлення станцій. Сфера «зеленої» енергетики стрімко розвивається незважаючи на війну, і запит на кваліфікованих інженерів зростає», – каже жінка.
Новий ринок енергосервісу
Встановити сонячні панелі – лише півсправи. Зробити їх частиною енергетичної системи, вигідними з фінансової точки зору (щоб вони дозволяли не просто економити, а й заробляти) – набагато важливіше. Для цього необхідно розвивати ринок енергосервісних компаній (ЕСКО).
Будь-яка громада може залучити таку компанію через тендер (визначивши, які установи чи комунальні підприємства потребують її послуг). Після цього ЕСКО-компанія приходить та проводить аналіз енергоспоживання, пропонує проект модернізації, купує необхідне обладнання та оплачує його встановлення. Прибуток ЕСКО-компанія отримує від вже заощадженої клієнтом суми (так зване success fee – винагорода за успіх). А після завершення контракту (максимум через 15 років) обладнання та вся економія залишаються замовнику.
Наприклад, у місті є школа із застарілою системою опалення, яка платить за нього приблизно 100 тисяч доларів на рік. ЕСКО-компанія замінює обладнання, знижуючи ці витрати до 70 тисяч. Поки діє контракт із ЕСКО, школа виплачує їй частину від заощаджених 30 тисяч. Після того, як контракт завершується, школа має повну економію. Таким чином, нічого не витративши, школа отримує нове обладнання та економію, а ЕСКО-компанія заробляє на своїх послугах.
Лікарні та водоканали – перші клієнти ЕСКО-компаній
Першими в країні почали працювати з ЕСКО-компаніями для встановлення сонячних батарей підприємства критичної інфраструктури України – лікарні та водоканали. Зорієнтуватись на новому ринку енергосервісу їм допомагає Програма розвитку ООН.
«Чому ми почали з лікарень та водоканалів? Тому що вони споживають електроенергію 24/7 цілий рік. Це дозволяє ЕСКО-компаніям максимально використовувати потенціал сонячних батарей (на відміну, наприклад, від шкіл, які не працюють під час літніх канікул, коли найвища сонячна генерація). Тому це найбільш вигідні для інвестора проекти, – пояснює керівник проектів у портфоліо енергетики та навколишнього середовища ПРООН Ганна Жовтенко. – Для громади це означає – без витрат з бюджету вирішити проблеми з енергетикою та опаленням. Наразі до сонячних електростанцій ЕСКО-компанії додали ще установку-накопичувач. Що це означає? Якщо сонячна електростанція працює без накопичувача, то енергія одразу йде у мережу і може споживатися безпосередньо. Накопичувач потрібен для того, щоб об’єкт міг працювати під час блекаутів або мав запас енергії, поки похмура погода».
Усі інвестиційні ризики перебирає також ЕСКО-компанія. Адже саме вона підбирає технічні рішення та відповідає за якість.
У масштабах країни йдеться про мільйонну економію
Наразі в країні активно працюють близько 40 ЕСКО-компаній і, за словами керівника енергетичного портфоліо ПРООН, їх дедалі більше. «Це суттєвий внесок у розподілену генерацію країни, а також мільйонну економію для українських споживачів», – каже Ганна Жовтенко.
ПРООН підтримала за останні два роки 37 міст, які підписали 100 ЕСКО-контрактів, половина з них – це встановлення сонячних електростанцій (для 23 лікарень та 27 водоканалів). Інші проекти стосувалися термомодернізації (утеплення будівель, заміни вікон тощо).
«У різних випадках це заощадило підприємствам від 5 до 40 відсотків електро- та від 15 до 75 відсотків теплової енергії. Ці проекти ми реалізуємо по всій Україні від Дрогобича Львівської області до Золотопілля Харківської – географія дуже широка. Ми раді, що під час війни наші українські інвестори вкладають навіть у ті регіони, які не так далекі від лінії фронту», – каже керівник енергетичних проектів ПРООН.
Також ПРООН допомагає ЕСКО-компаніям отримувати кредити на більш вигідних умовах (з меншими відсотками та спрощеними вимогами до застави). «Це теж одна із проблем – щось запропонувати банкам у заставу такого кредиту. У ЕСКО-компаній не так багато власності, яку можна було б віддати у заставу (наприклад, вікна у школі чи тепловий пункт назад не забереш). Але сонячні станції, швидше за все, в деяких випадках можна буде використовувати для застави і зараз ми ведемо про це переговори», – інформує Ганна Жовтенко.
Енергонезалежність об’єктів критичної інфраструктури
Крім економії, є ще один плюс – об’єкти критичної інфраструктури зможуть стати незалежнішими від централізованої енергосистеми.
«Цього року на кліматичній конференції ООН у Баку на українському стенді якраз було представлено панель від сонячної електростанції, пошкоджену під час однієї з російських ракетних атак, – розповідає Ганна Жовтенко. – Чому її там поставили? Щоб продемонструвати – її демонтували після пошкодження та замінили на нову лише за один день. Це свідчить про можливості розподіленої генерації – наскільки швидко її можна відновити. Це однозначно один із способів зробити більш стійкими та енергетично незалежними комунальні та інші об’єкти країни. Окрім інсталяції із сонячними панелями, на українському стенді був ще один дуже гарний проект – «Мед із мінних полів», розроблений українським креативним агентством. Він розповідав про проблему замінованих територій (а це ж на десятки років). Деякі території зовсім непридатні для використання, але хотілося б хоч якось їх задіяти. І Україна показала як. За допомогою дронів заміновані поля були засіяні різнотрав’ям, квітучими культурами. Прямо поряд, на невеликій ділянці, що розмінувала, поставили докази з бджолами, які все літо збирали з замінованих полів пилок і робили мед. Цим медом, як я знаю, пригощали партнерів, щоб вони могли оцінити креативність та стійкість нашої країни», – резюмує Ганна.
