Добровільне медичне страхування – прозорість, зручність, безпека

Останнім часом до проблем охорони здоров’я прикута увага чиновників усіх рангів, населення, засобів масової інформації, самих медиків. Всі єдині у тому, що медична сфера потребує змін.

Перш за все, слід розуміти, що безкоштовної медичної допомоги не існує в жодній цивілізованій країні світу. В кожній з них функціонує система охорони здоров’я з власною моделлю фінансування – діє або загальна система оподаткування, або добровільне медичне страхування чи прямі платежі самого населення за медичні послуги.

  «Наш Град» спробує роз’яснити вигоди від медичного страхування, проведе аналіз перспектив впровадження медичного страхування в Україні, аргументує користь медичного страхування.

Практично у всіх розвинених державах існує система медичного страхування. Маючи страховку, хвора людина не переймається питанням, де взяти кошти на медикаменти, або як оплатити стаціонарне лікування. Основна мета медичного страхування – це гарантування оплати вартості медичної допомоги або послуг за рахунок коштів страхових резервів. А ще фінансування профілактичних заходів.

Чи можуть наші громадяни цілком розраховувати на медичне страхування «Наш Град» поцікавився у громадського діяча, доктора медичних наук Ольги Богомолець.

— Безперечно, бо в нас просто немає іншого шляху, — відповідає Ольга Богомолець. — В першу чергу, держава повинна гарантувати необхідний мінімум. Медичне страхування задіяне в усіх країнах. Воно є приватним або державним. В будь-якому разі, медичне страхування повинно бути прозорим та чітким. Застрахована людина зобов’язана знати свої права та обов’язки, а також розуміти послуги, які вона отримає від лікаря або медичного закладу. Розвиток страхової медицини безумовно підвищить рівень життя населення в цілому.

Необхідність введення медичного страхування назріла давно. Україна прагне сформувати змішану бюджетно-страхову систему фінансування охорони здоров’я. Не маючи власного досвіду ми повинні переймати його у інших країн світу.

Великобританія

Після впровадження на початку ХХ століття медичного страхування страхова медицина фактично трансформувалася в державну з бюджетним фінансуванням. Надходження від податків складають 90% бюджету охорони здоров’я Великобританії. Для місцевих жителів медичне страхування безкоштовне, причому воно покриває всі види медичних послуг. Така модель досить близька до радянської системи і може бути ефективною тільки при серйозних можливостях бюджету. При цьому зазначимо, що якість британської медицини еталоном не вважається.

Німеччина

Німецька модель передбачає фінансування медицини за рахунок обов’язкових соціальних внесків. Контролюють страхові фонди місцеві органи влади. Усі працівники зобов’язані мати медичну страховку. Люди з річним доходом більше 52 000 євро в рік можуть самостійно вирішувати чи потрібна їм така страховка і яка саме — приватна чи державна. Інші зобов’язані віддавати в лікарняні каси майже 9% свого річного доходу, ще 7% від зарплати працівника сплачує безпосередньо його роботодавець. Для малозабезпечених і безробітних страховку забезпечує держава. Для дітей до 18-ти років будь-які прописані лікарем процедури і медикаменти оплачуються страховкою. В країні практикуються заохочення. Наприклад, якщо застрахований не палить, займається спортом або жодного разу за рік не звернувся до лікаря, то йому можуть повернути частину коштів.

Франція

Якість медичного обслуговування у Франції порівняна висока. Фонди державного страхування наповнюються за рахунок внесків роботодавців, найманих працівників та прибуткового податку. Контролюються фонди державою. Страховий внесок, що стягується з найманих працівників, становить 20% їх доходу. При цьому близько 90% населення користується додатковим приватним медичним страхуванням для покриття витрат, які соціальна система медичного страхування не компенсує.

Швейцарія

Організація охорони здоров’я в цій країні вважається однією з найкращих. Швейцарія посідає друге місце по кількості грошових коштів, що виділяються з держбюджету на медичні потреби. В країні діє система обов’язкового медичного страхування. Всі особи, що знаходяться і проживають на території Швейцарії, незалежно від віку та громадянства, мають полюс медичного страхування. Така вимога поширюється також на сезонних іноземних працівників та інших громадян, які працюють в країні менше трьох місяців і не мають зарубіжної страховки, яка поширюється на території Швейцарії. Істотна різниця в величині страхових внесків існує лише для тих громадян, які відносяться до незаможних верств населення — за них страховку сплачує держава.

При цьому Швейцарська охорона здоров’я влаштована таким чином, щоб уникати зайвих витрат. Наприклад, у випадку невеликого нездужання або певного роду захворювання, можна зателефонувати в поліклініку і, пояснивши симптоми, отримати консультацію та рецепт, відправлений факсом в аптеку.

США

По видатках на медицину країна займає перше місце в світі. Охорона здоров’я в США забезпечується найдосконалішим медичним обладнанням, ліками та витратними матеріалами. Сьогодні більшу частину Нобелівських премій в галузі медицини отримують саме представники США. Фінансування охорони здоров’я базується на платній основі, лише певна частина населення (пенсіонери, бідняки, інваліди), обслуговуються за державними програмами. Страховку мають 84,7% американців. При цьому 59,3% отримує страховку від роботодавця, 8,9% набувають її окремо, 27,8% користуються спеціальними державними програмами. Цікаво, що для незастрахованої людини виклик «швидкої допомоги» або відвідування травмпункту може обернутися серйозними фінансовими проблемами.

З економічної точки зору добровільне медичне страхування являє собою механізм компенсації витрат на лікування. Громадянин, у якого є медичний поліс, розуміє, що питання його медичного обслуговування апріорі вирішено. Сплативши вартість страховки, ми протягом року більше нічого не сплачуємо. Власник страхового поліса одержує пріоритетне право лікування в кращих клініках, причому застраховані «прикріплюються» до медичних закладів, де ними опікуються конкретні лікарі. Страховий поліс можна придбати за допомогою свого роботодавця або самостійно. Можна також придбати аналогічний поліс для своєї сім’ї, у тому числі для дітей.

Безумовно, розвиток медичного страхового сектору в Україні повинен спиратися на добре продуману ідею страхування, що враховує економічне становище держави і світовий досвід. Хочеться наголосити, що в країнах, де домінує страхова медицина, тривалість життя значно вища. Європейці давно збагнули, що добровільне медичне страхування – це прозорість, зручність, безпека. А ми тримаємо курс на Європу…

Олександра БИЧКОВСЬКА