Згідно результатів ЗНО школи, які мають «гучні» назви, не забезпечують належний рівень знань
За даними Українського центру оцінювання якості освіти для участі у ЗНО з українського мови і літератури, яке відбулося 24 квітня 2015 року, зареєструвалося 288 тисяч абітурієнтів, а прийшли на тестування 275 тисяч абітурієнтів. Цього року тест з української мови і літератури мав різні форми складності. Тест базового рівня складності складали 254 278 осіб, а тест поглибленого рівня – 20 896, повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки. Тестування проходило у 1192 пунктах тестування, працювало в 19 640 аудиторіях. Під час проведення тестування з української мови і літератури за порушення, зокрема — мобільні телефони, «шпаргалки», зброю та порушення дисципліни, у 354 абітурієнтів результати робіт було анульовано.
Директор Українського центру оцінювання якості освіти повідомив, що всі роботи абітурієнтів перевірені, розпізнані та ідентифіковані. «Жодна робота не загублена і кожен абітурієнт знайшов свою роботу після перевірки. Наші комп’ютерні системи спрацювали», — запевнив Ігор Лікарчук. — Всі абітурієнти отримали доступ до своїх результатів та вперше Український центр оцінювання якості освіти надав можливість їм побачити роботи після перевірки. 30 тисяч учасників ЗНО замовили копії своїх робіт. За результатами психометричного аналізу тест з української мови і літератури виявився надійним і якісним. У будь-якій системі оцінювання якість тесту визначається конкретними психометричними показниками. Один із найбільш поширеніших міжнародних показників – це тест Альфа Кронбаха. За цим показником тест з української мови і літератури отримав 0,94. Хочу сказати, що в міжнародній практиці тести високого рівня мають показник Альфа Кронбаха 0,90».
158 осіб із 300 тисяч за тест базового рівня отримали 200 балів або 0,06 % від загальної кількості тих, хто проходить ЗНО. Максимальну кількість тестових балів, що складає 104 – набрали лише 12 осіб на всю Україну, а лише 15 осіб отримали 200 балів за тест поглибленого рівня. Серед 21 тисячі абітурієнтів також не виявилося жодного, хто набрав 136 балів — максимальну кількість тестових балів. Найбільше абітурієнтів набрали 34 бали із 104.
Результати тестів показали, що переважна більшість абітурієнтів не може письмово висловлювати свою думку, бо лише 334 осіб набрали 20 балів – максимальну кількість за завдання, що визначають це вміння. За результатами складання тесту ЗНО географія успішних абітурієнтів змінилася та лише вісім абітурієнтів за тест базового й поглибленого рівня набрали по 200 балів. Чотири із них навчаються у сільських школах, а чотири – у міських.
Найуспішніші абітурієнти, хто набрав 200 балів за тести базового і поглибленого рівня, складали тести у Івано-Франківській, Київській, Львівській, Одеській і Чернігівській областях. 158 абітурієнтів, більшість з яких з Львівської, Івано-Франківської, Черкаської областей, набрали 200 балів за тест з української мови і літератури базового рівня.
Директор центру розповів про особливості ЗНО 2015 року та зазначив, що цього року ЗНО було поєднано із державною підсумковою атестацією. «Високий рівень навчальних досягнень державної підсумкової атестації з української мови і літератури показало всього 11% випускників шкіл, а 19% — отримають оцінки — «1», «2» або «3» з української мови і літератури за 12-бальною шкалою, бо мають початковий рівень підготовки, — повідомив Ігор Лікарчук. — За результатами ДПА середній рівень знань з української мови і літератури мають 41% випускників шкіл, а 29% – достатній, що свідчить про низький рівень підготовки».
За висновками Українського центру оцінювання якості освіти, освітні заклади, які мають «гучні» назви, не забезпечують належний рівень знань. Зокрема, у спеціалізованих школах 6,7% випускників показало початковий рівень знань з української мови і літератури, у колегіумах -7,5%, гімназіях — 4,9% випускників.
Серед особливостей ЗНО Ігор Лікарчук назвав наявність порогового балу «склав/не склав». «Цей бал визначався Українським центром оцінювання якості освіти на основі статистики та математики та склав – 25 тестових балів. Це означає, що 13.3% або 36 598 абітурієнтів не складуть тест», — зазначив він. За словами директора Українського центру оцінювання якості освіти, Експертна рада не затвердила цей порогів бал, а запропонувала свою цифру, занизьку – 22 бали та 8,5% або 23 390 абітурієнтів, які тест не склали і в базі даних проти них стоїть прочерк – «не склав».
