ООН: ПІДСУМКИ РОКУ

Україна

19 листопада  виповнилося 1000 днів  із початку повномасштабного вторгнення Росії на українські території. З 24 лютого 2022 року  загинуло понад 12 тисяч   мирних українців  , майже 28 тисяч людей   отримали поранення.

2024 року війна, зокрема, охарактеризувалася масштабними атаками РФ на енергетичну інфраструктуру України, які ведуть до перебоїв в електропостачанні, подачі тепла та води, що особливо остро відчувається населенням у зимові місяці. Відключення електроенергії, зокрема, становитиме серйозну  загрозу ядерній безпеці  .

В ООН також стежили за повідомленнями про атаки поблизу українсько-російського кордону, зокрема у Курській області Росії. ООН виступає проти поширення бойових дій на нові райони, заявивши в серпні заступник прес-секретаря ООН Фархан Хак, закликавши всі сторони діяти відповідально та забезпечити захист цивільного населення.

Наприкінці року  надійшло повідомлення про те  , що до зони конфлікту прибули військовослужбовці з Північної Кореї, українські війська отримали дозвіл на використання далекобійного зброї, що постачається партнерами, для завдання ударів по території РФ, а російська балістична ракета середньої дальності «Горішник» вразила місто Дніпро.

На засіданні Ради Безпеки 27 листопада помічник Генерального секретаря ООН Мирослав Енча  заявив  , що подальше застосування балістичних ракет є небезпечною ескалацією і закликавши сторони дотримуватися міжнародного права, захищати мирне населення та цивільну інфраструктуру.

США та РФ: обмін ув’язненими, вибори президента

У 2024 році більш ніж у 60 країнах відбулися вибори на різних рівнях. В ООН у зв’язку з цим закликали використати цю можливість для того, щоб подолати розбіжності та вирішити актуальні проблеми.

Біля березня на виборах президента РФ переможцем було оголошено Володимира Путіна. Незабаром після переобрання російський лідер домовився зі США та іншими західними країнами про обмін ув’язненими. Він відбувся 1 серпня цього року. Спеціальний доповідач ООН з прав людини в Росії Маріана Кацарова* в   інтерв’ю Службі новин ООН прокоментувала цю подію: «Ми радіємо, але, звичайно, ми не забуваємо, що в Росії залишаються не менше 700, а, за деякими підрахунками, і більше тисяча політв’язнів. ». Кацарова  закликала  до їхнього негайного та беззастережного звільнення.

«Сьогодні ми маємо пам’ятати про те, що цей обмін і це звільнення політв’язнів відбулися без Олексія Навального. та  незалежного розслідування  обставин смерті Олексія Навального

5 листопада на   виборах у США переміг кандидат від Республіканської партії Дональд   Трамп  .

«Я вітаю обраного президента Дональда Дж. Трампа та підтверджую свою віру в те, що співпраця між Сполученими Штатами та Організацією Об’єднаних Націй є найважливішою опорою міжнародних відносин», – сказав Гутерріш.

Близький Схід

У 2024 році продовжився кровопролитний збройний конфлікт у Газі, який розпочався після атак ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року. У секторі загинуло понад 45 тисяч людей. Більшість жертв – жінки та діти.

Гуманітарна ситуація в Газі цього року продовжувала погіршуватися. Доставка допомоги в анклав стикалася з чисельними перешкодами. Проте в секторі вдалося провести успішну кампанію вакцинації від поліомієліту: щеплення отримали понад півмільйона дітей віком до 10 років.

У квітні Рада ООН з прав людини  ухвалила резолюцію  , яка засуджує передбачуване використання Ізраїлем голоду як метод ведення війни в Газі, а також закликає до ембарго на постачання зброї Ізраїлю, а в червні Верховний комісар ООН з прав людини надзвичайно потужних бомб і відсутність розмежування між комбатантами та цивільними особами в Газі призводять до постійних  порушень законів та звичаїв війни  .

18 вересня Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, яка вимагає від Ізраїлю  вивести свої сили  з окупованих палестинських територій, а 11 грудня було прийнято документ  щодо припинення вогню в Газі  та підтримки Агентства ООН для надання допомоги палестинським біженцям (БАПОР).

Члени Ради Безпеки на той час не змогли прийти до спільного знаменника. 20 листопада  США наклали вето  на резолюцію, яка закликала до негайного та безумовного припинення вогню в Газі та звільнення заручників. «Рада Безпеки застаріла і часто виявляється паралізованою», –  заявив  Генеральний секретар ООН в одному зі своїх виступів.

21 листопада Міжнародний кримінальний суд (МКС)  видав ордери на арешт  прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, колишнього міністра оборони Йоава Галанта і командира ХАМАС Мохаммеда Дейфа, якого, як заявляли ізраїльські влада, було вбито в результаті авіаудару в Газі в липні . Їх звинувачують у скоєнні злочинів проти людяності та військових злочинів.

Наприкінці 2024 року загострився конфлікт між Ізраїлем та «Хезболлою». Хасана Насралла, давнього лідера угруповання, було вбито внаслідок ізраїльського удару у вересні. Ескалація бойових дій призвела до жертв серед мирного населення, а також до масових переміщень: сотні тисяч людей залишили свої будинки у Лівані, десятки тисяч ізраїльтян також були змушені евакуюватися. Приходили повідомлення про інциденти, в яких було поранено миротворців Тимчасових сил ООН у Лівані.

27 листопада набула чинності угода про припинення вогню, засновану на принципі виконання  резолюції 1701 року  за сприяння миротворців ООН.

Ескалація конфлікту в Сирії наприкінці року призвела до захоплення влади в країні повстанцями на чолі з організацією «Хайят Тахрір аш-Шам», призваною Радою безпеки терористичною ООН. Глава ООН заявив, що Сирія переживає історичний момент. «Після 14 років конфлікту, який призвів до незліченних жертв та руйнувань, ситуація в країні змінюється з неймовірною швидкістю. Звільнення політичних в’язнів, зміни в балансі сил та заклики до перехідних процесів створюють унікальну можливість для нової ери миру, справедливості та відновлення, проте невизначеність зберігається», – сказав він.

Зміна клімату та забруднення навколишнього середовища

Рік, що минає, охарактеризувався екстремальними погодними явищами та стихійними лихами, включаючи повені в Афганістані та Пакистані, тайфун «Яги», що пройшов над Філіппінами, Китаєм та В’єтнамом, зсуви в Індії, ураган «Хелен» у США та  наводні  . хто з цих катастроф може бути пов’язаний із глобальним потеплінням, вважають у ООН.

У першій половині грудня в Міжнародному Суді  відбулися слухання  , на яких розглядався запит щодо консультативного висновку щодо зобов’язань держав у сфері зміни клімату. У них взяли участь 98 держав та 12 міжнародних організацій.

Запуск цього процесу став можливим завдяки резолюції Генеральної Асамблеї ООН, ухваленій у 2023 році: саме у цьому документі країни запросили консультативний висновок Суду. У запиті порушувалися ключові питання: які зобов’язання держав в рамках міжнародного права щодо захисту клімату та які правові наслідки для держав, дії або бездіяльність яких нанесли значний вред довкіллю.

У минулому році в світі також пройшло три глобальні зустрічі, що базуються на трьох ключових міжнародних угодах у галузі захисту навколишнього середовища: Конференція ООН з клімату в Баку (  КС-29  ), Саміт з біорізноманіття в Калі, Колумбія, (  КС- 16  ), а також сесія Конференції сторін Конвенції ООН щодо боротьби з опустелюванням у Ер-Ріяді, Саудівська Аравія (  КС-16  ).

Саміт майбутнього

22 вересня світові лідери, представники громадянського суспільства та експерти зібралися у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку на саміті майбутнього.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш закликав до змін: «Ми не можемо побудувати майбутнє, придатне для наших онуків, за допомогою систем, створених для наших дідусів та бабусь».

На саміті виступили понад 140 лідерів. Делегації країн ухвалили новаторський  Пакт на ім’я майбутнього  . Вони також погодили Глобальний цифровий договір.

Штучний інтелект

Штучний інтелект, можливості та проблеми, пов’язані з його використанням, залишалися однією з головних тем цього року. 19 вересня Консультативний орган високого рівня штучного інтелекту, створений головою ООН, представивши глобальний план дій з усунення ризиків, пов’язаних з ІІ, та загальне використання його потенціалу.

У ньому міжнародному співтовариству пропонується вжити ряд заходів, зокрема закласти основи глобальної архітектури управління ІІ, заснованої на міжнародному співробітництві.

В ООН нагадують, що з 193 держав-членів Організації лише сім є учасниками ініціатив у галузі управління штучним інтелектом. 118 країн, переважно на Глобальному Півдні, не беруть жодної участі у пов’язаних із цим процесах.

Представники Консультативного органу пропонують, зокрема, створити Міжнародну наукову групу експертів з ІІ та Глобальну мережу з розвитку потенціалу ІІ.

У підготовці доповіді взяли участь понад 2000 осіб із усіх регіонів світу.

Придушення прав жінок в Афганістані

2024 року продовжувала погіршуватися ситуація з правами людини в Афганістані.

Влітку де-факто влада Афганістану ухвалила закон «Про заохочення чесноти та запобігання пороку», який жорстко обмежує присутність жінок у громадських місцях і повністю лишає їхню автономію. «Це абсолютно неприпустимо. Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк закликає до негайного скасування цього кричущого закону», – заявила прес-секретар Управління ООН із прав людини Равіна Шамдасані.

Новий закон включає вимогу до жінок завжди поза будинком носити одяг, що повністю закриває тіло з голови до ніг, включаючи особу, та заборону для транспортних компаній на перевезення жінок без супроводу родича-чоловіка. Жінкам відтепер заборонено співати, декламувати вірші чи читати вголос у громадських місцях. Жінки та чоловіки, яких не пов’язує кровна спорідненість, не можуть дивитись одна на одну.

На присвяченому Афганістану заході на полях політичних дебатів Генеральної Асамблеї ООН Меріл Стріп виступила з емоційною промовою: «Сьогодні у Кабулі у кішки більше свобод, ніж у жінки Кішка може сісти на ганок. парки були закриті талібами для жінок та дівчаток. Кабулі, а дівчинка чи жінка не може».

Стрип закликала суннітське співтовариство та міжнародне співтовариство загалом вплинути на ситуацію.

Казахстан ухвалив закон про криміналізацію домашнього насильства

15 квітня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підписав закон з питань забезпечення прав жінок та безпеки дітей. Згідно із законом, тепер за побої, навмисне заподіяння легкої, середньої та тяжкої шкоди здоров’ю в країні передбачено кримінальну відповідальність. Якщо насильство на те жорстоке поводження було спрямоване на неповнолітніх, то можливість примирення сторін виключається.

ООН  висловила вдячність  Казахстану за ухвалення закону, що захищає жертв домашнього насильства. «Це крок уперед на шляху викорінення ґендерного насильства», — заявила Постійний координатор ООН у Казахстані Мікаела Фріберг-Сторі.

Протести у Грузії

Кінець року ознаменувався масовими протестами в Грузії, що розпочалися після рішення про припинення переговорів про вступ до Євросоюзу до 2028 року. Демонстрації були затьмарені насильством.

Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк закликав владу країни  поважати та захищати право на свободу слова  та мирні збори. У заяві головного правозахисника ООН йшлося про застосування непропорційної, а в деяких випадках невиправданої сили поліцією під час розгону демонстрацій.

«Всі винні у порушеннях мають бути притягнуті до відповідальності, а звинувачення в жорсткому поводженні із затриманими мають бути розслідувані», – сказав Тюрк.

Безпека цивільної авіації

Кінець 2024 року був затьмарений двома авіакатастрофами: падінням літака «Азербайджанських авіаліній» під Актау в Казахстані та катастрофою лайнера компанії Jeju Air у Південній Кореї.

Генеральний секретар ООН висловивши співчуття сім’ям загиблих і побажавши якнайшвидшого одужання тим, хто вижив.

У Міжнародній організації цивільної авіації (ІКАО) заявили, що готові  надати підтримку розслідуванню  аварії літака «Азербайджанських авіаліній», направивши свого експерта для роботи на місці як наглядач у складі міжнародної слідчої групи.

Відновлення міжнародного туризму

На тлі конфліктів та стихійних лих наприкінці року надійшли позитивні новини із Всесвітньої туристської організації. 4 грудня її представники повідомили, що до кінця 2024 року очікується  повне відновлення глобального туризму  , який постраждав від пандемії   COVID-19  .

Значна кількість зареєстрованих міжнародних прибутків – 1,1 миллиарда – у перші дев’ять місяців 2024 року була обумовлена ​​високим туристичним спросом у Європі, стійкими показниками великих ринків у всьому світі, а також відновленням в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. міжнародним поїздкам.

* Спеціальні доповідачі є частиною так званих Спеціальних процедур Ради з прав людини. Експерти Спеціальних процедур працюють на громадських засадах; вони не є співробітниками ООН і не одержують зарплати за свою роботу.

 НАШ ГРАД