Роль алмазів у розпалюванні конфліктів
Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію щодо ролі алмазів у розпалюванні конфліктів. У ній йдеться про необхідність розірвати зв’язок між збройними конфліктами та незаконною торгівлею необробленими алмазами. Документ був ухвалений за ініціативою Об’єднаних Арабських Еміратів, його співавторами виступили кілька країн, включаючи Вірменію, Німеччину, Казахстан та Португалію, повідомляє ООН.
Представники країн також висловили стурбованість у зв’язку з проблемами, з якими стикається Кімберлійський процес в умовах геополітичної напруженості, що триває.
Кімберлійський процес – це система, у межах якої сертифікують алмази. Вона названа на ім’я міста в ПАР, де відбулася перша міжнародна конференція з припинення незаконної торгівлі алмазами.
Відповідно до даного механізму, з 2003 року видобувати, продавати та купувати алмази можна лише за наявності «кімберлійського сертифікату», що підтверджує їхнє законне походження.
У резолюції держави визнали, що схема сертифікації Кімберлійського процесу «допомагає забезпечувати ефективне здійснення відповідних резолюцій Ради Безпеки, які передбачають санкції за торгівлю алмазами із зон конфліктів, та сприяє запобіганню конфліктам».
Вони також закликали «до подальшого зміцнення Кімберлійського процесу для підвищення його ефективності у подоланні викликів, що виникають перед алмазною промисловістю».
Позиція росії
Виступаючи на засіданні, заступник директора департаменту економічного співробітництва МЗС Росії Олександр Рєпкін розкритикував підхід західних країн до регулювання алмазної галузі. За його словами, замість того, щоб «розглядати роль здобутих злочинним шляхом природних алмазів у розпалюванні конфліктів», західні країни використовують конфлікти для зміни структури ринку на свою користь. Створення «пляшкового шийки», сказав Репкін, в Антверпені негативно впливає на інші торгові центри, а збитки зазнають Росія, африканські, азіатські та близькосхідні країни. Вони, своєю чергою, шукають альтернативні моделі співпраці.
Незважаючи на тиск із боку Заходу, продовжив представник МЗС, Кімберлійський процес продовжує ефективно виконувати свою роль завдяки підтримці більшості учасників, зацікавлених у запобіганні незаконній торгівлі алмазами. Рєпкін заявив про необхідність зберегти статус цього механізму як ключового у світовій алмазній галузі.
«Зі свого боку мають намір всіляко сприяти ефективній роботі Кімберлійського процесу у 2025 р. та підтримці його статусу ключового багатостороннього механізму регулювання світової алмазної галузі. Закликаємо всі конструктивно налаштовані країни об’єднати зусилля у подальшій боротьбі з конфліктними алмазами, а західні країни – утриматися від політизації цього поняття на користь своїм інтересам», – заявив Репкін.
Позиція Євросоюзу
Представниця Євросоюзу нагадала, що ЄС інвестував близько 10 мільйонів євро у проекти щодо покращення управління в алмазному секторі. Вона повідомила, що ЄС активно працює над реформою Кімберлійського процесу, щоб адаптувати його до сучасних викликів, розширивши визначення «конфліктних алмазів» та зробивши схему сертифікації більш релевантною.
Представниця ЄС також нагадала про принцип державного суверенітету, закріплений у Статуті ООН, та наголосила на впливі нелегальної торгівлі алмазами на навколишнє середовище – питання, яке планується розглянути надалі.
Вона також підтвердила готовність Євросоюзу до співпраці з ОАЕ та іншими учасниками Кімберлійського процесу з акцентом на вирішення сучасних проблем та підтримання стійкості алмазної галузі.
