Тисячі вбитих цивільних осіб, масові руйнування
Тисячі вбитих та поранених цивільних осіб, масові руйнування об’єктів цивільної інфраструктури та житлових будинків, довільні затримання та насильницькі зникнення, тортури та жорстоке поводження, сексуальне насильство – ось до чого спричинив збройний напад Росії на Україну. Про це йдеться в опублікованій доповіді Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.
У доповіді, що охоплює період з 24 лютого до 15 травня, задокументовано повідомлення про позасудові страти та масові вбивства мирних жителів у понад 30 населених пунктах України, у тому числі у Київській, Чернігівській, Харківській та Сумській областях. Страти та вбивства були скоєні наприкінці лютого та березні, коли ці території перебували під контролем збройних сил Росії. Станом на 15 травня Місія отримала інформацію про більш ніж 300 таких вбивств. Ця цифра може збільшитися з появою нових доказів. Лише у Бучі члени Місія «задокументували вбивства не менше 50 мирних жителів збройними силами Росії, доки місто перебувало під їхнім контролем». У доповіді також описано випадки тортур та жорстокого поводження з цивільними особами.
«Щоденні вбивства цивільних осіб, тортури, зникнення та інші порушення мають припинитися. Якщо бойові дії не припиняються, то абсолютно необхідний мінімум – це повне дотримання міжнародного гуманітарного права та прав людини…», – заявила голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матільда Богнер.
У доповіді задокументовано багато випадків порушення правил ведення бойових дій. Зокрема, в ньому йдеться, що «у багатьох випадках збройні сили Російської Федерації та меншою мірою збройні сили України не дотримувалися принципів пропорційності та запобіжних заходів для того, щоб уникнути або щонайменше звести до мінімуму випадкову загибель цивільного населення та пошкодження об’єктів цивільної інфраструктури».
Матильда Богнер нагадала про абсолютну заборону тортур та довільного позбавлення життя у будь-який час та за будь-яких обставин.
«Винні мають бути притягнуті до відповідальності, а жертви та їхні родичі – реалізувати своє право на ефективні засоби правового захисту та встановлення істини», – наголосила глава моніторингової місії.
Члени Моніторингової місії ООН зібрали інформацію про численні випадки сексуального насильства під час конфлікту. Вони змогли підтвердити 23 випадки знущань, у тому числі зґвалтування та групового зґвалтування.
«Більшість випадків було скоєно в місцевостях, контрольованих збройними силами Російської Федерації, але були випадки і в районах, контрольованих урядом», — йдеться в прес-релізі Моніторингової групи.
«Через активні бойові дії, небезпеку, масові переміщення та стигми жертви сексуальних наруг часто не можуть або не хочуть розповідати про те, що з ними сталося або подавати офіційну скаргу до правоохоронних органів», – сказала Богнер. Вона не виключає, що будуть потрібні роки для того, щоб скласти повну картину цих жахливих злочинів. У доповіді зафіксовано 248 випадків довільного затримання представників місцевих органів влади, журналістів, активістів громадянського суспільства та інших цивільних осіб, багато з яких можуть кваліфікуватися як насильницькі зникнення, до яких, ймовірно, причетні Збройні сили Російської Федерації та пов’язані з ними збройні групи. Серед цих випадків шість жертв – одна жінка та п’ять чоловіків – були згодом знайдені мертвими.
У документі наведено підтвердження заяв про примусовий військовий заклик пов’язаними з Росією озброєними групами в Донецьку та Луганську. В Управлінні ООН з прав людини нагадують, що примус цивільних осіб до служби в лавах збройних сил ворожої сторони є грубим порушенням міжнародного права. Автори доповіді наголосили, що примусово покликані не повинні зазнавати кримінального переслідування з боку органів влади України просто за участь у бойових діях.
Члени моніторингової місії повідомили про погрози, з якими стикаються журналісти та працівники медіа в Україні. Вони задокументували 17 випадків загибелі журналістів, працівників медіа та блогерів під час бойових дій, а також 14 випадків поранення журналістів.
Доповідь містить рекомендації сторонам та міжнародному співтовариству загалом. «Сторони повинні забезпечити своєчасне, ефективне розслідування всіх повідомлень про правопорушення, включаючи тортури, жорстоке поводження, довільне затримання та сексуальне насильство, а також забезпечити притягнення винних до відповідальності», — підсумувала Богнер.
