Виявляємо «джинсу» у Новограді-Волинському
Пропаганда — це поширення поглядів, фактів, аргументів, у тому числі чуток або свідомо неправдивих відомостей для формування громадської думки. «Джинса» — це матеріал, який замаскований під журналістську статтю, але насправді написаний на користь конкретної особи чи політичної сили. Вважається, що «джинса» одне з найгірших проявів пропаганди. Таке явище як «джинса» набирає більшої поширеності у період виборчої кампанії. Її тексти далекі від реальності. Кандидати обіцяють абсолютно усе – від миттєвого підвищення зарплат (пенсій) до польоту у космос.
Та мабуть, на людей по-особливому впливають не обіцянки-цяцянки, а зомбування. У читача складається хибна думка, що кандидат, про якого найбільше пишуть газети, «правильний» і йому треба надати перевагу. Насправді, читаючи «джинсу», не можливо зробити висновок про фаховість політика, про його щирість і готовність відстоювати інтереси виборців. Коли читачу, нарешті, це стає зрозуміло, він перестає читати видання (сайт), до якого втратив довіру, не вірить також кандидату. Не дивно, що після виборів багато газет різко зменшують тиражі, а ще гірше, взагалі закриваються.
В Україні офіційно триває передвиборча кампанія до ВР 2014 року. Ми вирішили з’ясувати наявність «джинси» у Новограді-Волинському. Місто розташоване в північно-західній частині Житомирської області за 218 км на захід від Києва і на 312 км на схід від Львова. Через нього проходить міжнародна автомобільна траса Київ-Чоп. Населення 56 000. Новини висвітлюють чотири місцеві газети «Лесин край» (комунальна), «Звягель», «Час Полісся» та «Поліські новини» (приватні). Аналіз останніх випусків районних газет засвідчив засилля «джинси» та політичної реклами. Однак, далеко не всі статті марковані як політична реклама чи агітація, тому читачу важко зорієнтуватись.
За результатами моніторингу, на нашу думку, найбільше «джинси» присвячено кандидату у народні депутати Володимиру Литвину по 65 виборчому округу (Ємільчинський, Баранівський, Червоноармійський райони з центром у місті Новограді-Волинському). Місцеві газети, здається, навипередки «джинсують» щодо екс-голови Верховної Ради. Приміром, усі одностайно («Лесин край», «Звягель» http://www.zvyagel.com.ua/?p=9746 , «Час Полісся» та «Поліські новини», ця газета примудрилася подати в рубриці «Важливо») надрукували соціологічне дослідження з промовистою назвою «Литвин має найбільшу підтримку у Новограді-Волинському, Баранівці, Червоноармійську, Ємільчиному».
При цьому, не вказано скільки людей було опитано під час «дослідження», у який спосіб було обрано респондентів, якою є похибка вибірки у результатах опитування. Із матеріалу відомо, що опитування проходило в… липні, коли ще взагалі невідомо було, коли саме відбудуться позачергові вибори до парламенту й тим більше ніхто не знав майбутніх опонентів Литвина.
У кожному номері газет (ми досліджували з середини вересня до середини жовтня) простежуються матеріали про зустрічі, візити, досягнення, інтерв’ю з кандидатом в народні депутати Володимиром Литвином. Він має відношення і до переходу деяких котелень міста на тверде паливо, і до бійців 30 окремої механізованої бригади, до церкви і дороги. Наприклад, «Поліські новини» та «Лесин край» синхронно надрукували матеріал про освячення церкви кандидатом у народні депутати.
А про те, що Литвин брав участь у ремонті дороги «згадали» газети «Звягель» http://www.zvyagel.com.ua/?p=9781 , «Час Полісся» та «Поліські новини».
У статті йдеться про те, що дорогу почали будувати ще за радянських часів і тільки тепер, при сприянні Володимира Литвина, нарешті вдалося це питання зрушити з місця. До речі, самі ж видання пишуть, що дорога не бачила ремонту… чверть століття. Слід зауважити, що Володимир Литвин вже не перше скликання є депутатом. Обирався до парламенту на 4, 6 та 7 скликання. Чому тільки в цьому році, напередодні позачергових виборів, дійшла черга ремонту багатостраждальної дороги в Ємільчинському районі, не зрозуміло.
З публікацій ще з двох різних газетах дізнаємося, що сучасні покриття були… завжди, бо «маємо гарні дороги завдяки тому, що маємо гарного депутата».
Законодавство вимагає маркувати проплачену рекламу, це дозволяє читачу (глядачу, слухачу) розуміти, що це – інформація агітаційного спрямування. Тобто, замовного характеру і не є журналістським об’єктивним матеріалом. Та здебільшого газети «забувають» позначити замовні матеріали.
Розглянемо, до прикладу, лише один номер тижневика «Поліські новини» за 3 жовтня. На першій сторінці про Володимира Литвина, як кандидата у депутати. На другій сторінці у рубриці «Важливо» описується його допомога територіальному центру: купівлю стільців для актової зали «що дало змогу провести не один цікавий захід». Організовано… в грудні минулого року солодкий стіл та ін.
На третій сторінці Володимир Литвин зустрівся, щоб поговорити з жителями кількох сел: «Відверта та спокійна бесіда дозволила присутнім почути відповіді народного депутата на запитання, що, в основному, стосувалися ситуації АТО, підтримки наших воїнів зі сторони депутата, можливих шляхів виходу України з непростої ситуації на сході держави»
П’ята сторінка (про це синхронно написали дві газети) присвячена брату Володимира Петру Литвину (але теж приємно). На сьомій шпальті газети Володимир Литвин вітає 90-річного ювіляра (теж в кількох газетах). Щоправда, не вказано коли саме у чоловіка був день народження.
Але це не головне, добре, що співпало з виборчою кампанією, бо хто його знає чи привітав би такий поважний гість в інший час. На дев’ятій шпальті висловлена подяка кандидату від місцевого жителя. Порахували на скількох шпальтах лише одного(!) номера газети згадується прізвище Литвин?!
Цікаво, що інші кандидати в депутати мають, ми б сказали, чітко регламентовану кількість замовних матеріалів. Не більше одного в номері. А згідно інформації Громадянської мережі «ОПОРА» http://oporaua.org/news/6541 редактор Новоград-Волинської газети «Час Полісся» взагалі відмовилась друкувати політичну рекламу одного з кандидатів, який балотується як самовисуванець. Хоча попередньо у нього була складена угода з редакцією про розміщення матеріалів. Виявляється редактор в останній момент відмовила в розміщенні статті мотивуючи, що цей і наступний номери газети… викуплені.
Нагадаємо, що «джинса», або проплачені матеріали, — це не кращий спосіб заробити повагу у суспільства. Це явище ще більше забруднює політику, перетворює на змагання грошей і зводить нанівець перспективи розвитку країни.
Олександра БИЧКОВСЬКА
Леніна БИЧКОВСЬКА
