З 1 квітня розпочинається нерестова заборона

З першого квітня 2020 року в 17 областях України розпочинається нерестова заборона на вилов водних біоресурсів. Йдеться про Вінницьку, Волинську, Донецьку, Житомирську, Запорізьку, Івано-Франківську, Луганську, Львівську, Миколаївську, Одеську, Рівненську, Сумську, Тернопільську, Харківську, Херсонську, Хмельницьку, та Чернівецьку області, повідомляє Державне агентство водних ресурсів України

У Закарпатській області заборона стартувала ще 15 березня, Київській та Черкаській – 22 березня, а в Дніпропетровській, Кіровоградській, Полтавській та Чернігівській – 25 березня.

Терміни нерестової заборони відрізняються залежно від областей та водойм. З детальною інформацією можна ознайомитися у наказах відповідних територіальних управлінь за посиланням.

Також до 30 червня включно триває заборона на вилов раків. Детальну інформацію можна переглянути на інфографіці за лінком.

Нагадуємо, в період з 15 лютого по 30 квітня заборонений будь-який вилов камбали (глоси) у північно-західній частині Чорного моря, причорноморських лиманах, Шаболатському (Будацькому) лимані, ділянці Сухого лиману в межах Овідіопольського району Одеської області та у передгирловому просторі р. Дунай. Заборону встановлено з метою збереження чисельності цього виду водних біоресурсів під час нересту. Відповідні накази видали Чорноморський та Одеський рибоохоронні патрулі. Крім того, відповідно до п. 4.14.2 Правил любительського і спортивного рибальства по 31 травня діє заборона на лов камбали (глоси) в Азовському морі, Керченській протоці та затоці Сиваш.

Відповідно до Правил любительського та спортивного рибальства, під час нересту дозволяється виключно любительське рибальство однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом. Рибалити можна з берега в межах населеного пункту у дозволених місцях, за межами нерестовищ (межі визначені у наказах). Забороняється здійснення будь-якого іншого способу вилову, в тому числі, з перевищенням дозволеної добової норми вилову – три кілограми. Заборонено пересування плавучих засобів (човнів), організацію змагань з рибальства та проведення підводного полювання.

Під час нересту також забороняється проведення вибухових та гідротехнічних робіт, видобуток піщано-гравійної суміші, розчистки русел річок, днопоглиблення, берегоукріплення тощо.

Крім того, відповідно до Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об’єктах України забороняється добування водних біоресурсів у даний період.

«Суворо закликаю дотримуватися встановлених заборон під час нересту. Адже він відіграє важливу роль у відтворенні природних ресурсів та підтриманні сталих запасів риби. Кожен рибалка повинен починати з себе – не порушувати правил рибальства, а також інформувати про виявлені факти незаконного вилову водних біоресурсів», — наголосив т.в.о. Голови Держрибагентства Андрій Яцура.

Порушення Правил рибальства карається як накладенням штрафів, так і притягненням до кримінальної відповідальності. Сума штрафів за порушення Правил рибальства згідно з КУпАП становить від 34 до 680 грн. За незаконне зайняття рибним промислом, що завдало істотну шкоду передбачена кримінальна відповідальність відповідно до ст. 249 Кримінального кодексу України (незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом). Відповідно до цієї статті передбачено накладання штрафу в розмірі від 1 700 до 6 800 грн або обмеження (позбавлення) волі на строк до 3 років з конфіскацією знарядь, засобів промислу та всього добутого.

Повідомити про порушення Правил рибальства, Порядку придбання чи збуту водних біоресурсів або отримати додаткову інформацію щодо нерестової заборони можна за телефоном всеукраїнської безкоштовної «гарячої лінії» Держрибагентства: 0 (800) 50-52-50.

Основними передумовами, що дають «команду» до початку нересту є температурний чинник, кисневий режим, наявність партнера та субстрату для відкладання статевих продуктів.

Однак, не вся риба одразу йде на нерест. Зазвичай, спочатку нерестяться хижі види риб: щука та окунь. Далі протягом квітня в нерестовий процес поступово входить переважна більшість видів іхтіофауни. Останніми відкладають ікру короп, лин та сом (з середини або кінця травня). Карась взагалі може метати ікру порціями протягом всього літа.

Ікрометання у риб буває одноразовим – коли метають ікру впродовж декількох хвилин (щука, окунь, плітка та інші) або порційним – коли метають ікру окремими порціями з інтервалами від декількох днів до 2-3 тижнів (лин, плоскирка, карась та інші).