Полярники 24-ї антарктичної експедиції вже дома

Учасники зимувального загону 24-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ) повернулися в Україну після майже 13 місяців роботи на станції «Академік Вернадський». Вони прилетіли в аеропорт «Бориспіль» 17 травня 2020 року, евакуаційним рейсом з Лісабону, повідомляє Міністерство освіти і науки України

Разом з ними повернулися учасники сезонного загону, які працювали на станції 3 місяці.

«Ми хвилювалися, що в умовах суворих карантинних обмежень майже по всьому світу нам не вдасться швидко повернути наших полярників додому. Однак завдяки роботі команди НАНЦ, Посольств України в Чилі, Бразилії та Португалії це питання вдалося вирішити. Тоді як низка інших країн була змушена залишити свої експедиції на станціях аж до наступного року, або ж законсервувати станції,” — зазначив керівник Національного антарктичного наукового центру МОН Євген Дикий.

Полярники вирушили зі станції “Академік Вернадський” ще 24 квітня. 2 травня, після перетину найбільш штормового місця планети – протоки Дрейка – учасники експедицій прибули до порту Пунта-Аренас у Чилі. Відтак через Сантьяго, Сан-Пауло, Лісабон повернулися в Україну.

Враховуючи затримку зимувального загону 25-ї УАЕ в дорозі з України в Антарктиду, перезмінка на “Вернадському” цього року тривала 2 місяці — чи не найдовше в історії стації.

Усі полярники, що прибули в Україну, встановили спеціальний додаток “Дій вдома” та перебуватимуть вдома на самоізоляції.

В Антарктиді науковці виконували мультидисциплінарні дослідження, зокрема вивчали:

• зміни клімату (безперервні вимірювання ведуться з 1947 року);
• зміни рівня моря, його солоності та  температури;
• стан та динаміку «озонової діри»;
• вплив змін клімату на льодовики та снігонакопичення в регіоні;
• космічну погоду (сонячна активність, магнітні бурі, гігантські грози у верхній тропосфері тощо);
• стан навколоземної плазми;
• гірські породи;
• стан льодовиків;
• антарктичні мікроорганізми (бактерії, дріжджі, міцеліальні гриби);
• флору (зокрема, єдині квіти Антарктиди – колобантус та десшампсія, антарктичні мохи та лишайники);
• гніздування домініканських мартинів та поморників;
• популяції пінгвінів дженту та аделі як індикатор стану запасів криля у Південному океані;
• популяції китів (зокрема методом фотоідентифікації);
• склад антарктичних ґрунтів.

«І зимувальний, і сезонний загони блискуче впорались зі своїми завданнями. Отримані ними дані мають значну цінність не лише для української, але й для світової науки. Привезені зразки весь наступний рік оброблятимуться в багатьох лабораторіях університетів та академічних інститутів», — розповів Євген Дикий.

Нагадуємо, що зимувальний загін 24-ї УАЕ вирушив

 на станцію «Академік Вернадський» наприкінці березня 2019 року.  Цих полярників вперше відібрали на основі відкритого конкурсу.