Порушення зафіксовані на кожному другому об’єкті водопостачання
Під час здійснення перевірок вимог санітарного законодавства порушення встановлені у 53% випадків, тобто на кожному другому перевіреному об’єкті водопостачання. Про це заявила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час Форуму з екології та сталого розвитку, який проходить у столиці.
«Норми, які встановлюють вимоги щодо якості води та діють сьогодні в Україні, не виконуються в дуже багатьох випадках. Нашими спеціалістами встановлюються порушення на кожному другому перевіреному об’єкті. Україна втрачає питну воду – і це стосується всіх регіонів нашої держави. Тому зволікання недопустиме, ми маємо активізувати роботу за всіма цими напрямами», — зазначила Владислава Магалецька.
Серед найпоширеніших порушень, які виявляються на об’єктах централізованого водопостачання — порушення облаштування та організації зон санітарної охорони артсвердловин, зношеність обладнання та мереж, відсутність виробничого лабораторного контролю води, яка надходить у водопровідну мережу, непроведення профілактичної промивки та дезінфекції водопровідних споруд тощо.
На переважній більшості об’єктів нецентралізованого водопостачання не проводиться щорічне планове обстеження колодязів, їх чищення, дезінфекція та знезараження питної води, не здійснюється періодичний контроль безпечності та якості питної води, відсутні санітарні паспорти або не визначений балансоутримувач.
Що стосується лабораторних досліджень, з початку року Держпродспоживслужбою досліджено більше 15 тисяч проб питної води централізованого водопостачання. Не відповідало гігієнічним нормативам 16% з них. Крім того, досліджено більше 3 тисяч проб питної води з нецентралізованих джерел водопостачання – відхилення встановлено майже у третині випадків. Найбільші показники відхилення проб питної води за мікробіологічними показниками встановлено у Миколаївській – 81%, Одеській – 72%, Херсонській – 79%, Запорізькій – 76% та Харківській – 63% областях.
За словами Владислави Магалецької, для того, щоб змінити ситуацію, необхідно максимально адаптувати законодавство України до європейських норм. Це стосується не тільки вимог до води, але й норм по використанню добрив та хімікатів. Також необхідно провести модернізацію мереж водопостачання та навести порядки у сфері їхнього використання. Крім того, потрібно провести реформу лабораторій, встановити дієві засоби контролю та збільшити відповідальність за порушення, що стосуються захисту водойм.
З початку 2021 року Держпродспоживслужба перевірила більше ніж 10 тисяч об’єктів централізованого та нецентралізованого водопостачання.
Україна вже за декілька десятків років може зіткнутися з дефіцитом якісної питної води. За словами Владислави Магалецької, сьогодні в Україні діють застарілі норми, що встановлюють вимоги до якості води, які, до того ж, не виконуються більшістю постачальників. Тому вирішення цієї проблеми – надважливе завдання.
«Сьогодні почали прийматися рішення, які дозволять покращити ситуацію – це обмеження використання фосфатів у миючих засобах та деяких пестицидів (це, приміром, хлорпірифос). Однак, нам потрібно більш активно впроваджувати у себе європейські норми. Це не питання євроінтеграції, це питання виживання», — зазначила Владислава Магалецька.
У діючому законодавстві відсутні норми контролю показників броматів, акриламіду, багатоядерних ароматичних вуглеводнів, вінілхлориду, епіхлоргідрину, електричної провідності тощо. З 2021 року нормативи для 4-х показників (акриламід, вінілхлорид, епіхлоргідрин, хлорати) у Європі у 100 разів жорсткіші, ніж в Україні.
«Наші норми потребують якнайшвидшої модернізації із використанням досвіду Європейського Союзу. Держпродспоживслужба підтримує адаптацію українського законодавства до європейських норм», — підкреслила Владислава Магалецька.
В Україні сьогодні діють «Державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», у яких загалом відсутні 23 показники безпечності та якості питної води, що містяться у відповідних директивах ЄС.
