Пити під час їжі і після неї — можна і потрібно

“За добу треба випити півтора літра води. Стоп! Це влітку чи взимку? Взимку ж ми менше пітніємо…” Скільки треба пити, і чи залежить наша потреба в рідині від сезону, люди питають в google та один одного. Тож Міністерство охорони здоров’я України розповідає.

Коротка відповідь така: чи-то літо, чи зима, нам треба отримати стільки рідини, скільки саме нам саме зараз потрібно. Скільки нам потрібно – підкажуть відчуття, а маленьким дітям мають підказати дорослі. Та ось і довга відповідь.

Образ півторалітрової пляшки води, яку ми мусимо випивати за добу, міцно сидіть в нашій свідомості. Ще б пак! Над цим працювали рекламні компанії з продажу мінеральної води, і “продати” таку пораду просто, бо не треба надто міркувати. Але думати треба завжди, і щодо води теж. Адже наш водний баланс, тобто те, скільки води ми втрачаємо і маємо отримати ззовні, залежить від температури і вологості повітря, того, як ми одягнені та чим займаємося, що ми їли, чи ми нервували, як працюють наші нирки, чи немає діареї, які ліки вживаємо тощо. Дуже багато всього діє на наш водний баланс, аби дати універсальні поради щодо кількості рідини, най і специфічно літні, зимові й демісезонні.

Наша потреба в рідині може змінюватися щодня залежно від обставин, тож орієнтувати передусім треба на свою спрагу. Зрозуміло, що треба щоразу передбачати свою спрагу. Приміром, навіть узимку тренування або навчання в кабінеті, де багато людей, опалення і зачинені вікна це ситуації, коли втрати води зростають. А коли ми сидимо в кондиціонованому приміщенні весь день, то не варто вливати в себе мінеральну воду примусово, хоч це й літо.

Зауважте, що ми беремо до уваги не лише чисту воду, а й борщ, узвар, мандарини, яблука, чай, молоко і кефір — усе, крім алкоголю та міцної кави. Чому? Бо вони є діуретиками, тобто хоч і містять воду, та змушують нирки сильніше її виводити. Саме тому, до слова, алкогольні напої потрібно запивати водою. Келих вина і склянка води, і так щоразу. Принагідно кажемо, що алкоголь шкодить здоров’ю навіть в найменших дозах, а вагітним алкоголь пити не можна взагалі.

Дорослим людям з потребами у рідині просто: хочете пити — пийте, аби не алкоголь і не солодкі газовані напої, шкідливі високим вмістом цукру. Не хочете пити — не пийте. Можна також зважати на інші сигнали тіла, зокрема сухість в роті, “ниття” під діафрагмою, помітний жовтий чи ще темніший колір сечі. Якщо напередодні ви мало пили рідини, мало їли соковитої городини і садовини, ще й кілька разів робили міцну каву чи пили спиртне, то наступного дня можливий закреп. Так сталося, тому що тіло шукало рідину, де тільки могло, і висмоктало з кишківника геть усе. Тому пийте не лише каву, а й інші джерела рідини.

Дітям і старшим людям з водним балансом та спрагою складніше — вони можуть її не усвідомлювати, тому потребують нагадувань. В дітей спрага може мати прояв раптової вередливості, плаксивості, апатії. В геть малих дітей, які потребують води, шкіра можна втратити пружність. Можна також орієнтуватися на те, як часто дитина пісяє (ходить до туалету чи на горщик) — якщо давно цього не було, то треба нагадати про воду. Пити під час їжі і після неї — можна і потрібно! 

Так! Дітей треба привчати передусім до води  з її нейтральним свіжим смаком, аби вони не надто прагнули соків, чаю з цукром, а надто солодких газованих напоїв. Навіть натуральні свіжовижаті соки не несуть користі — всі ці напої надто солодкі, подекуди надто кислі і розчиняють емаль, та несуть порожні калорії і “гойдалки” рівня глюкози в крові. Вода, яблука, мандарини, апельсини, малина, вишні, огірки, помідори — все це джерела рідини, мінералів, та в разі фруктів-овочів —  ще й клітковини й вітамінів. 

Призвичайте себе і дитину мати при собі багаторазову пляшку з питною водою, де б ви не були, і яка б пора року не стояла надворі. Вода – це запорука кращого самопочуття, запобіжник каверзування, якому ще можна запобігти (всі батьки зрозуміли), засіб промити подряпину і взагалі питання виживання в разі екстремальної ситуації. А такі нині, коли війна, трапляються частіше, ніж 10 років тому. Дитина завжди має мати при собі воду, а дорослі – нагадувати її пити.

Що ми старші, то гірше можемо розпізнавати сигнали тіла про спрагу. Буває є таке, що люди уникають пиття, аби не вставати до вбиральні чи не підвищити тиск. В разі деменції чи обмеженої мобільності людина може сама і не попити ніколи, і приказка про склянку води на старості стає буквальною вказівкою до дій. Запаморочення, сплутаність думок, сухість в роті, кепський настрій, закрепи тощо люди старшого віку можуть пояснювати не спрагою, а вважати своїм нормальним станом. Та він нормальним не є, а надто коли причиною є спрага, покращити його досить просто.

Нагадування словами, записки, застосунки для телефону, що спонукають зробити кілька ковтків, склянки води в різних місцях дому, пляшка під рукою — все це може стати в пригоді людині, яка забуває пити. Якщо ж є проблеми з тиском — а вони розвиваються практично в усіх, що старшими ми стаємо — і людина з опасанням робить кожен ковток, то слід не терпіти спрагу, а обговорити зі сімейним лікарем, що тут робити. Підказка: тиск ми регулюємо на зневодненням, а ліками, що запобігають гіпертензії і мають пролонговану дію. Що це за ліки, і як їх можна отримати безоплатно, сімейний лікар вам скаже.

Складність з відвідинами вбиральні означає те, що потрібно шукати безпечне і зручне рішення, аби людина могла підвестися з ліжка, дійти і не зашпортатися, не впасти навіть уночі. Це можуть бути система освітлення з датчиком руху, підпори, люмінесцентні вказівники, підгузки для дорослих тощо — рішення добирати вам. Головне — щоб люди старшого віку не перебували в стані зневоднення через складність з туалетом.

То скільки води пити? Дорослі й підлітки п’ють і їдять соковиту їжу залежно від спраги. На спрагу вказує не тільки чіткий сигнал мозку “піди й попий!”, а й сухість у роті, млявість, темна сеча, неприємне відчуття в шлунку чи навіть “голод”, який насправді є спрагою. Дітям потрібно нагадувати попити – хай краще вони частіше ходять в туалет, аніж будуть в поганому гуморі через неусвідомлену спрагу. Людям старшого віку потрібно також нагадувати регулярно робити кілька ковтків води, зробити пиття і відвідини вбиральні зручними та безпечними, а питання пиття і тиску обговорити з лікарем. Нікому не можна перебувати в стані спраги і тим більше – зневоднення. Немає норми води. Натомість є відчуття спраги, розуміння залежності потреби у воді від температури й вологості повітря, вітру, рухової активності, знервованості. Не потрібно вливати в себе воду через силу, та якщо вам хочеться пити — не стримуйте себе.

Якщо ж вам постійно хочеться багато пити, хоча і температура комфортна, і ви не їли солоне зі солодким жменями, то варто здати аналіз крові на рівень глюкози. Але то уже інша тема для допису.