Третина виробленого продовольства викидається
Обурливо, що у сьогоднішньому світі достатки люди продовжують вмирати з голоду. Щоб покласти цьому кінець та забезпечити кожному доступ до здорового харчування, необхідно вдосконалити продовольчі системи, тобто переглянути підхід до виробництва продуктів харчування. Про це заявив Генсек ООН Антоніу Гутерріш, звертаючись до учасників Саміту щодо продовольчих систем.
Права людини
По суті, наголосив глава ООН, коли не вистачає продовольства, порушується основне право людини – право на харчування. «У світі достатку обурливо, що люди продовжують страждати і вмирати від голоду», — додав він.
Головні причини голоду, недоїдання та відсутності доступу до здорових та корисних продуктів харчування – це бідність, соціальна нерівність, високі ціни на продовольство, збройні конфлікти та природні катастрофи, у тому числі пов’язані зі зміною клімату. Ситуацію посилила пандемія COVID-19 .
Генеральний секретар неодноразово наголошував, що людство фактично веде війну з природою, і частина цієї війни – існуюча продовольча система, яка виробляє третину всіх викидів парникових газів та сприяє втраті біорізноманіття.
Саміт у Римі
У понеділок у штаб-квартирі Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (ФАО) у Римі стартував триденний Саміт ООН із продовольчих систем+2. У ньому беруть участь понад 20 глав держав та урядів. Головне питання – прискорення дій щодо перетворення глобальних агропродовольчих систем.
Організаторами форуму, окрім Секретаріату ООН, виступають уряд Італії та установи Організації Об’єднаних Націй, що базуються в Римі. Учасники зустрічі мають оцінити прогрес, досягнутий після першого Саміту ООН з продовольчих систем у 2021 році.
У своїй вступній промові Генеральний директор ФАО Цюй Дун’юй підкреслив, що агропродовольчі системи мають величезний потенціал у сприянні досягненню Цілей у сфері сталого розвитку.
Читайте також: ІНТЕРВ’Ю| Як «вилікувати» агропродовольчі системи?
Третина продовольства – у сміттєвому ящику
У своєму виступі Генсек ООН навів сумну статистику, яка відбиває неефективність сучасних продовольчих систем. Наприклад, у той час як понад 780 мільйонів людей голодують, майже третина всього виробленого продовольства губиться або викидається. Понад три мільярди людей не можуть дозволити собі здорове харчування. Два мільярди мають надмірну вагу або страждають на ожиріння. 462 мільйони мають недостатню вагу.
Країнам, що розвиваються, не вистачає коштів, щоб удосконалювати продовольчі системи, які будуть здатні забезпечити кожного здоровим харчуванням.
Кліматична криза
Тим часом, продовжив Гутерріш, те, як ми виробляємо їжу, упаковуємо її та споживаємо, завдає шкоди планеті та посилює кліматичну кризу. На виробництво продовольства йде 70 відсотків витрати прісної води, але в саму галузь припадає третину всіх викидів парникових газів. «Все це призводить до втрати біорізноманіття в епічних масштабах», — зазначив голова ООН.
Чорноморська ініціатива
Мільйони людей по всьому світу знаходяться за крок від повномасштабного року. Ситуація, як підкреслив Генсек, виглядає ще похмуріше з відмовою Російською Федерацією від участі у Чорноморській ініціативі. Нагадаємо, ця програма дозволила безпечно експортувати з українських портів понад 32 мільйони тонн продовольства.
«Ця ініціатива, поряд із нашим Меморандумом про взаєморозуміння з Російською Федерацією щодо сприяння експорту російського продовольства та добрив, стала рятувальним колом для глобальної продовольчої безпеки та стабільності світових цін на продовольство», – заявив Антоніу Гутерріш.
Він нагадав, що ціни на продовольство впали на 23 відсотки, порівняно з максимумами минулого року. Із припиненням дії Чорноморської ініціативи найбільш вразливі верстви населення постраждають насамперед, додав голова ООН.
За його словами, зростання цін відчує на собі кожен – пшениця та кукурудза, наприклад, уже подорожчали. Він нагадав, що Російська Федерація та Україна відіграють важливу роль у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки. Історично на їхню частку припадало приблизно 30 відсотків світового експорту пшениці та ячменю, п’ята частина всієї кукурудзи та більше половини всієї соняшникової олії.
«Зі свого боку, я, як і раніше, сприятиму безперешкодному доступу на світові ринки продуктів харчування та добрив як з України, так і з Російської Федерації, а також забезпеченню продовольчої безпеки, на яку заслуговує кожна людина, – запевнив Гутерріш присутніх. – Я закликаю Російську Федерацію повернутися до здійснення Чорноморської ініціативи відповідно до моєї останньої пропозиції. Я закликаю світову спільноту об’єднатися для пошуку ефективних рішень у цих найважливіших зусиллях».
Необхідність інвестицій
Неефективні продовольчі системи – це даність, а результат дій людини, попередив глава ООН. За його словами, у світі достатньо їжі та коштів, щоб ніхто не голодував.
Оцінюючи прогрес, досягнутий після першого саміту з продовольства, Генсек повідомив, що понад 100 країн подали добровільні звіти про хід роботи щодо перетворення продовольчих систем. «Ми спостерігаємо розширення партнерських відносин між урядами, діловими колами, громадянським суспільством та установами ООН, у тому числі через Координаційний центр продовольчих систем ООН», — додав глава ООН. Однак, за його словами, необхідно активізувати зусилля, якщо міжнародне співтовариство має намір досягти Цілей у сфері сталого розвитку, а часу залишається дедалі менше.
У цьому контексті Гутерріш закликав збільшити інвестиції у продовольчі системи, зміцнити співпрацю між державою та приватним сектором, а також захистити планету – «покласти край безглуздій війні з природою».
Перетворення продовольчих систем має важливе значення для скорочення викидів вуглецю та обмеження глобального потепління до 1,5 градуса за Цельсієм, нагадав Гутерріш. Зокрема, він запропонував використовувати нові технології для скорочення нераціонального використання земельних, водних та інших ресурсів у виробництві продовольства та сільському господарстві.
Крім того, за словами Генерального секретаря, всі країни повинні взяти на себе зобов’язання щодо досягнення нульового рівня викидів – до 2040 року для розвинених країн і до 2050 року для країн з економікою, що розвивається.
Він зазначив, що створений ООН Координаційний центр продовольчих систем об’єднує усіх зацікавлених партнерів. Він закликав використовувати цю платформу, щоб досягти успіхів у досягненні поставлених завдань.
