Народні методи – основа медичних досягнень
Протягом багатьох століть люди зверталися до народної медицини. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у всьому світі використовуються різноманітні народні методи лікування, включаючи лікування травами, гомеопатію, традиційну китайську медицину, акупунктуру.
Народні засоби популярні й у наш час. Понад сто сімдесят країн-членів ВООЗ заявили, що їх населення вдається до альтернативної медицини. На сьогоднішній день близько 40 відсотків фармацевтичних продуктів такі препарати, як аспірин та ліки від дитячого раку, ґрунтуються на традиційних знаннях.
Альтернативним методам лікування буде присвячено перший Глобальний саміт ВООЗ з народної медицини, який пройде в Індії, у місті Гандінагарі, 17-18 серпня. Головною його темою буде дослідження ролі традиційної, комплементарної та інтегративної (що поєднує різні підходи) медицини у вирішенні проблем у галузі охорони здоров’я. На саміті представлять результати систематичних оглядів народної медицини та її впливу на здоров’я, дані клінічної ефективності різних засобів, а також результати досліджень впливу штучного інтелекту в галузі народної медицини.
«Впровадження традиційної медицини в систему охорони здоров’я, якщо воно здійснюється продуманим, ефективним і, що найважливіше, безпечним чином на основі найактуальніших наукових даних, може сприяти ліквідації прогалин у доступі до допомоги мільйонам людей по всьому світу. Це може стати важливим кроком у реалізації цілісних та орієнтованих на людину підходів до здоров’я та благополуччя», – заявив Генеральний директор ВООЗ Доктор Тедрос Адханом Гебрейєсус.
Народні методи – основа сучасних медичних досягнень
Методи лікування, що сформувалися — результат тривалих спостережень і передачі досвіду з покоління в покоління. Ця спадщина відображає здатність людини адаптуватися до навколишнього середовища та взаємодіяти з нею.
Так, китайська вчена Ту Юйю, після невдалих спроб створення антималярійних ліків, звернулася до народної китайської медичної літератури у пошуках підказок. У 1971 році команда Ту Юйю виділила артемізінін, активне поєднання солодкого полину, яке виявилося особливо ефективним у лікуванні тривалих лихоманок при малярії. Артемізінін зараз рекомендується ВООЗ як основний та допоміжний засіб лікування малярії. У 2015 році Ту Юю була удостоєна Нобелівської премії з медицини за свою роботу, яка врятувала мільйони життів.
Іншим прикладом використання натуральних компонентів у сучасній медицині є кора верби в основі аспірину. Більше 3500 років тому вона використовувалася єгиптянами і шумерами як знеболювальний та протизапальний засіб. Пізніше в Стародавній Греції кору використовували для полегшення болю під час пологів та лихоманок. У 1897 році вчений Фелікс Хоффман на основі речовин, що містяться в корі верби, синтезував аспірин – ліки, які й досі рятують мільйони життів.
Таким чином, знання народів про лікарські властивості рослин послужили основою для сучасної медицини. Так, Мадагаскарський барвінок став відомий як основний компонент ліків від дитячого раку вінбластину та вінкрістину. Згадки про нього можна знайти у міфології Месопотамії, аюрведичній системі традиційної індійської медицини, а також народній китайській медицині.
Глід і наперстянка набули широкого поширення як засобу для лікування серцево-судинних захворювань. Своє застосування знайшло також і активну речовину норетиндрон, одержувану з дикої мексиканської ямси, яка є одним із перших активних інгредієнтів у контрацептивних препаратах.
Окрім використання знань корінних народів для вдосконалення сучасних ліків, давні практики можуть допомогти у викоріненні захворювань. Так, сучасна вакцина від віспи, яка протягом тисячоліть забирала сотні мільйонів людей, базується на принципах стародавньої практики варіоляції, при якій здорових людей спеціально «прищеплювали» вмістом оспенных виразок, внаслідок чого вони хворіли на віспу в більш легкій формі. Ця давня методика була відома вже 200 року до н. е. та широко використовувалася в Азії та деяких частинах Африки. На сьогоднішній день хвороба повністю викорінена.
Йога та акупунктура також є прикладами традиційних практик, що успішно використовуються для лікування хронічних захворювань. Доктор Сьюзен Віланд, співголова Зовнішньої консультативної групи ВООЗ з народної медицини та директор Кокрейнівського центру комплементарної медицини, зазначає, що «понад 20 клінічних досліджень довели ефективність йоги при хронічному болю в ділянці нирок. Те саме справедливо і для акупунктури».
Народна медицина та штучний інтелект
Визнання важливості внеску народної медицини в сучасну охорону здоров’я необхідне для забезпечення доступу населення до всіх наявних методів лікування, наголошують у ВООЗ. При цьому сучасні наукові дослідження, а також нові технології дозволяють оцінювати ефективність та безпеку традиційних засобів, а також підвищувати їхній потенціал.
Використання нових технологій, включаючи штучний інтелект, може також розширити знання про народну медицину. Просунуті алгоритми та можливості машинного навчання ІІ дозволяють дослідникам аналізувати існуючі народні медичні знання та знаходити раніше невідомі закономірності та тенденції.
Біологічна різноманітність як основа народної медицини
Різноманітність форм життя та знання корінних народів є основою народної медицини. На сьогоднішній день більше 80 відсотків біологічного розмаїття, що залишилося на Землі, знаходиться на територіях корінних народів. І його захист в умовах кліматичних змін тісно взаємопов’язаний із збереженням практики використання народних лікарських засобів.
З 25 по 28 липня у рамках підготовки до саміту ВООЗ провела у Бразилії глобальний семінар з питань біологічної різноманітності, знань корінних народів, здоров’я та благополуччя. Цей захід був спрямований на глибше розуміння взаємозв’язку між біорізноманіттям, традиційними знаннями та здоров’ям людини. Рекомендації на цій зустрічі будуть представлені на саміті в рамках концепції «Єдине здоров’я». Також на зустрічі ВООЗ представить результати третього глобального дослідження, присвяченого народній медицині, які надалі будуть використані в оновленій стратегії ВООЗ у галузі народної медицини на період 2025–2034 років.