Відкриття станції з переробки відходів війни
За даними Державної служби надзвичайних ситуацій України, від військових дій постраждало 26 відсотків території країни. Масштабні руйнування і, як наслідок, тисячі тонн відходів – величезна проблема, на вирішення якої заберуть десятиліття. У більшості громад це сміття не вміють сортувати, а замість організованих майданчиків для зберігання відходів виникають стихійні звалища, повідомляє ООН.
Програма розвитку ООН в Україні вже два роки займається розбором завалів зруйнованих будівель та впроваджує цілу систему поводження зі сміттям. Днями на Київщині відкрилася інноваційна станція з переробки відходів, які накопичилися у Бучанській громаді. Організувати роботу станції допомогла ПРООН за підтримки Європейського Союзу – вони поставили техніку та навчили персонал. Керівництво міста, у свою чергу, виділило для організації станції ділянку землі розміром чотири гектари. Це перший проект ООН в Україні, в планах – запровадити таку систему переробки відходів в інших регіонах країни.
Пошкоджено тисячі будинків
«Україна раніше не бачила таких масштабів руйнувань, тому не було потреби в умінні поводитися з такими відходами, не було системи, – розповідає фахівець Програми розвитку ООН Роман Шахматенко. – Це звалище утворилося відразу після деокупації Київської області. Відходи руйнувань тут спочатку не сортували – тоді треба було якнайшвидше розчистити населені пункти, щоби люди почали повертатися. Тепер треба з цим щось робити. Загалом проблема сьогодні в Київській області дуже велика – пошкоджено тисячі будинків».
Це підтверджує мер Бучі Анатолій Федорук: «Коли говорять про відновлення, треба розуміти, що, перш ніж почати будувати, потрібно розібрати та вивезти зруйноване. У Бучанській громаді внаслідок повномасштабного вторгнення Росії було пошкоджено понад чотири тисячі об’єктів, зокрема висотних багатоквартирних будинків. На першому етапі було демонтовано та вивезено понад 500 приватних будинків, зруйнованих внаслідок воєнних дій. Я згадую те велике звалище з техніки, легкових автомобілів (яких було понад 200) – там довгий час не ухвалювалося рішення про правильну утилізацію. Потім люди почали повертатися і звозити туди все своє побутове сміття, і це стало величезною проблемою — утворилося стихійне звалище. І ось завдяки першій програмі ПРООН із очищення приватного сектору нам вдалося прибрати територію. Зараз обсяг, який нам потрібно переробити, як і раніше, дуже великий. У нас накопичено 75 тисяч кубометрів відходів руйнувань – все це нам потрібно розсортувати, переробити та спрямувати на вторинне використання. А ті рештки, які переробити неможливо, утилізувати за європейськими стандартами. Це складний процес, але ми плануємо повністю впорядкувати усі звалища вже до кінця цього року. Це фактично перший такий пілотний проект не лише на Київщині, а й на всіх деокупованих територіях в Україні».
Інноваційна станція у Бучі
«Серце цього процесу – мобільний дробар, який переробляє відходи, щоб потім використати їх повторно, наприклад, у новому будівництві, – розповідає фахівець ПРООН Роман Шахматенко. – Ця машина може переробляти 80 кубометрів сміття на годину. Наприклад, одна велика вантажна машина – це 15 кубометрів, тобто дробарка переробляє за годину п’ять таких машин. Цього буде достатньо потреб регіону. Ми виступаємо не просто донором, а повноцінним партнером проекту. Крім того, що ми поставляємо обладнання – дробарку, машини, екскаватори, також допомагаємо навчати співробітників комунального підприємства. Люди повинні вміти працювати з вибухонебезпечними предметами, які зараз часто трапляються у відходах руйнувань».
Станція поділяється на кілька локацій. «На першій відбувається розбір завалів. Перебирається та сортується деревина, пластик, скло тощо, – розповідає керівник комунального підприємства «Бучасервіс» Сергій Мостипака. – На другу локацію вже везеться те, що далі переробляється дробаркою – вона може подрібнювати бетон та цеглу на різні фракції – від більшої до найдрібнішої. Тобто фактично це майже безвідходне виробництво – сміття звозиться на звалище, сортується, переробляється і знову використовується. Не підлягають переробці та утилізуються лише відходи, які містять азбест».
Азбест – величезна проблема
«На станції переробки в Бучі буде встановлено спеціальну лабораторію з виявлення азбесту – у самих відходах та у повітрі у робочій зоні, – каже фахівець ПРООН. – Це обов’язкова вимога за всіма світовими стандартами. Азбест небезпечний для здоров’я людей – він викликає захворювання легень, яке може виникнути як через день чи тиждень, так і через 20 років. Це сплячий вбивця. Тому важливо знати, що як у відходах, які потім повторно використовуються, так і в зоні, де працюють люди, азбесту немає. Взагалі, азбест – це окрема величезна проблема. У нас його багато – це шиферні дахи будинків, і різні утеплювачі. У всьому світі цю проблему почали вирішувати ще у 70-х роках, і це обійшлося дуже недешево. У нас над цим почали працювати лише зараз. Нове виробництво азбесту заборонено, але що робити з відходами – питання дуже складне. Потрібні спеціальні місця для його поховання, окремі технології поводження з ним. Для себе ми вже розробили відповідні протоколи поведінки з азбестом – упаковуємо його та вивозимо на тимчасове зберігання до спеціально відведених місць, де він буде доти, доки не з’являться спеціальні місця для його поховання».
Вибухонебезпечні предмети «Перед тим, як зробити крок на будь-яку територію, яка була в окупації, ми проводимо розмінування, – каже мер Бучі Анатолій Федорук. – Я не перебільшу, якщо скажу, що там, де була російська армія, всі території потребують професійного обстеження саперами – «сюрпризів» залишилося багато. Це дуже складний та довгий процес. Наприклад, територію 2,5 гектара, яка надалі використовуватиметься як будівельний майданчик під госпіталь, ми відпрацьовували з партнерами три тижні. Такі самі «сюрпризи» зустрічаються і під час сортування відходів руйнувань. Місяць тому ми розпочали вручну розбір тих відходів, які були сюди вивезені. На жаль, знаходимо залишки того, що залишили по собі російські військові – різні вибухонебезпечні предмети. Уважність дуже важлива».
«Страшні сюрпризи»
«Бують й інші страшні сюрпризи», – розповідає Роман Шахматенко. — Розбираючи завали, нещодавно ми знайшли труп людини із зав’язаними очима та руками. Це сталося, коли ми розбирали один із будинків у Бучі. Від тіла залишилася майже мумія».
Мер Бучі Анатолій Федорук підтверджує: «У нашій громаді досі 76 людей, серед яких чоловіки, жінки та діти вважаються зниклими безвісти. Ми знаємо про те, що частина з них перебуває у російському полоні, а де решта – невідомо. Ось саме цей приклад дає нам зрозуміти, що частину зниклих безвісти ми зможемо знайти під час розбору завалів».
Системна підтримка ООН
«Хочу сказати, що багато різних міжнародних місій відвідують Україну, але більше працюють для свого особистого іміджу, і на цьому вся допомога закінчується, – каже Анатолій Федорук. – Щодо співпраці з ООН, з місією, яка працює в Україні, я можу впевнено сказати, що це один із небагатьох професійних планомірних підходів, який дає нам можливість відчути справжнє партнерство. Ми отримуємо системну допомогу та підтримку».
«Техніка, яка була біля комунального підприємства Бучі, внаслідок російського вторгнення була практично вся знищена, – розповідає Сергій Мостипака. – Тож роботу підприємства зараз довелося організовувати фактично з нуля. Цей проект із ПРООН фактично дав друге життя нашому комунальному підприємству. «Бучасервіс» займається обслуговуванням багатоквартирних будинків, дорожнім покриттям, тротуарами, освітленням та навіть цвинтарями. Вивіз сміття у 12-ти населених пунктах області – також одне з наших основних завдань. У нас є оператори, які можуть працювати на новій техніці. Зараз залучаємо навіть дівчат, бо частина чоловіків пішла служити».
Післявоєнні плани
«Накопичення сміття відбувається постійно – йдеться, наприклад, і про листя, гілки – сміття цілих масивів лісопаркових зон. Цей проект дає можливість переробляти все, як зараз ми переробляємо сміття після руйнувань. Навіть під час мирного життя завжди є потреба переробляти цеглу, бетон, пінобетон – будівельне сміття є завжди, адже місто постійно будується. І тут важливо налагодити сервіс – щоб усі знали, що є локація, куди завжди можна привезти сміття, і тут завжди його приймуть, відберуть, розсортують, перероблять та правильно утилізують, – упевнений Федорук. – ПРООН не випадково обрав наше комунальне підприємство «Бучасервіс», бо й до війни ми намагалися поводитися з відходами належним чином – займалися сортуванням. Програма з переробки відходів, яку ми зараз впроваджуємо разом із ПРООН, – це друге життя для нашого підприємства. Нам не лише допомагають впоратися з усіма завалами та відходами руйнувань, а й розвиватися самому комунальному підприємству за європейськими стандартами. Думаю, завдяки цій підтримці до кінця цього року в Бучанській громаді буде локалізовано всі завали».
Обсяги завалів
Налагодити подібний процес переробки відходів ПРООН збирається і в інших регіонах України: «Ми займаємося розбором завалів не лише на Київщині, а також на Чернігівщині, у Харкові зараз розбираємо багатоповерхові будинки. Для нас дуже важливо, щоб це було не просто прибирання, а повний цикл – щоб це сміття було перероблене та повторно використане. Обсяг завалів в Україні настільки великий, що ніхто зараз не назве точної кількості тонн такого сміття. Ми розуміємо, що це проблема на роки. І якщо ми зможемо вирішувати її ось так, як зараз це організовано у Бучі, це буде дуже добре. Щоправда, треба пам’ятати, що 60 відсотків роботи в даному випадку зробила місцева влада та комунальне підприємство, а ПРООН допомогли. Багато залежить від керівників на місцях».
Ситуація у Харкові
«У Харкові ми розпочали роботу з розбору багатоквартирних будівель, – розповідає фахівець ПРООН. – Місцева влада самостійно не може з цією проблемою впоратися фізично – це дуже складне завдання, як юридично, так і технічно: якщо приватний будинок розбирається за два-три дні, то на багатоповерхівку потрібно близько трьох тижнів. Все залежить від обставин та умов, у яких це робиться. Багато постраждалих будинків знаходяться в районі Салтівка, який постійно атакується Росією. Зараз ми прибрали, розсортували та вивезли там один багатоквартирний будинок, а до кінця року плануємо розібрати у Харкові 12 багатоповерхівок».
Повторне використання сміття
Перероблені відходи руйнувань можуть бути використані повторно при будівництві. «Нормативи, які стосуються будівельних матеріалів, досить суворі – що потрапило ви в бетон не кинете, змішати аби що не вийде, – розповідає Роман Шахматенко. – Тому, окрім того, що ми займаємось сортуванням та переробкою сміття, ми хочемо створити для Міністерства інфраструктури України каталог технологій повторного використання матеріалів. Наше основне завдання на майбутнє – відходи перетворювати на ресурси».
