Радон і як ми зазнаємо його впливу
У повсякденному житті ми постійно стикаємося з різними видами випромінювань. До знайомих всім джерел випромінювання входять мікрохвильові печі та радіоприймачі. В основному подібне випромінювання не завдає шкоди здоров’ю, але деякі види випромінювань є небезпечними. Докладніше про це – у матеріалі колег із Міжнародного агентства з ядерної енергії (МАГАТЕ).
Одним із потенційно небезпечних джерел природного випромінювання є радон — радіоактивний газ, який не має ні кольору, ні смаку, ні запаху. Він виділяється із корінних порід і, проходячи крізь землю, перемішується з повітрям. Поза приміщеннями радон не становить небезпеки для здоров’я людини.
Однак радон у приміщеннях по-справжньому небезпечний, і безліч досліджень підтверджують, що навіть невисокі концентрації, що зустрічаються в житлових будинках і на робочих місцях, особливо в регіонах з помірним і холодним кліматом, загрожують ризиком для здоров’я.
Висока концентрація радону в приміщеннях особливо небезпечна, оскільки його тривала дія на організм при вдиханні значно підвищує ризик розвитку раку легень.
Хімічні елементи, продуктом розпаду яких є радон, такі як уран, торій та радій, можуть бути присутніми у грунті, воді та будівельних матеріалах. Щоб забезпечити захист здоров’я людей, допустима концентрація радону в будинках та на робочих місцях регламентується нормами безпеки МАГАТЕ.
Чим небезпечний вплив радону?
Перед радону припадає приблизно половина всього випромінювання, якому піддається людина протягом життя. Серед основних причин виникнення раку легенів цей газ посідає друге місце після куріння і є першою причиною розвитку раку легень у некурців. За оцінками ВООЗ, радон викликає від трьох до 14 відсотків усіх випадків раку легенів. Залежно від середнього рівня радону в приміщеннях та поширеності куріння в країні тривалий вплив радону може значно підвищувати ризики для здоров’я. Ризик розвитку раку легень у результаті опромінення радоном значно вищий у курців – приблизно в 25 разів, ніж у тих, хто не курить.
Міжнародне агентство з вивчення раку (МАІР) класифікувало радон як доведений канцероген поряд з тютюновим димом, азбестом та бензолом.
Яким буває радон?
Радон зустрічається в природі у значних кількостях у трьох різних хімічних варіаціях, або ізотопах, але тільки два з них становлять небезпеку.
Найбільш небезпечним є радон-222 — продукт розпаду урану-238 або радію-226. Він має більш тривалий період напіврозпаду, тому може накопичуватись у приміщеннях у значних кількостях. Також він досить поширений через високу концентрацію урану-238 у надрах землі в деяких регіонах і концентрацію радію-226, що варіюється, в будівельних матеріалах. Іноді радон-222, поряд із радоном-220 – продуктом розпаду торію-232 – може бути основним джерелом радіаційного фону, з яким стикаються люди у повсякденному житті. З погляду забезпечення захисту, відмінностей між цими двома факторами опромінення немає.
Радон-219 вважається небезпечним для здоров’я.
Радон у приміщеннях
Концентрація радону в приміщеннях у різних країнах і навіть в окремих будинках може різнитися залежно від клімату, технології будівництва, доступних способів вентиляції, побутових звичок та, що найважливіше, геологічних умов.
Радон вивільняється з корінних порід, проходить крізь ґрунт і потрапляє у повітря, проникаючи всередину приміщень. Такі породи, як граніти, мигматити, деякі глини та глинисті відкладення особливо багаті на уран і радієм, розпад яких призводить до виділення радону. Просочування радону з ґрунтів під будинками є основним шляхом накопичення радону в повітрі приміщень.
Радон може проникати в приміщення крізь тріщини та отвори в фундаменті, щілини у стінах та покрівлі, вікна, водостоки та простір навколо труб. Це особливо поширене в регіонах з помірним і холодним кліматом через тягу, яка виникає внаслідок різниці температур, внаслідок якої тиск повітря в будинках зазвичай трохи нижче, ніж під будівлею. Дослідження, проведені у багатьох країнах, включаючи Росію та Україну, показують, що максимальна концентрація радону фіксується в опалювальний сезон, а мінімальна – у літній час.
Усередині приміщень радон не вивітрюється так само швидко, як зовні, і, накопичуючись у замкнутих просторах, може викликати серйозний ризик для здоров’я людей. Тому погана вентиляція може спричинити підвищення концентрації радону в приміщеннях.
Радон у воді
Радон може розчинятися у підземних водах і накопичуватися у зв’язаних з ними джерелах води, таких як джерела або криниці. Під час виконання людьми повсякденних дій, таких як прийняття душу або прання білизни, радон, що міститься у воді, може вивільнятися в повітря.
Епідеміологічні дослідження не підтвердили зв’язок між споживанням питної води, що містить радон, та підвищеним ризиком розвитку раку шлунка. Ризики, пов’язані із вмістом радону у воді, переважно пов’язані з розвитком раку легенів у результаті попадання радону у повітря.
Для таких країн, як Казахстан, на території яких знаходяться багаті на ураном геологічні райони, характерна вища концентрація радону в підземних водах. Проте вода зазвичай є менш значним джерелом опромінення радоном, ніж земля під будинками.
Радон у будівельних матеріалах
Більшість будівельних матеріалів природно виділяють лише незначну кількість радону. Однак деякі окремі матеріали можуть бути значними джерелами радону. Такі матеріали, як правило, одночасно мають високий вміст радію-226 (який розпадається на радон) та високу пористість, що дозволяє радону виходити назовні. До них відносяться легкий бетон із глиноземом, фосфогіпс та італійський туф. Використання матеріалу зі старих уранових хвостів (побічних продуктів видобутку урану) як засипки під будинками також може призводити до значної концентрації радону всередині приміщень.
Як ми можемо знизити рівень радону?
Для запобігання високій концентрації радону в приміщеннях можуть застосовуватися різні методи. Один із підходів полягає в тому, щоб запобігати попаданню радону в приміщення за рахунок відповідної ізоляції у поєднанні з регулюванням тиску повітря. Не слід також забувати про модернізацію менш сучасних будівель з урахуванням процесів теплообміну, оскільки низький рівень вентиляції знижує загальну якість повітря в приміщеннях і може призвести до підвищення рівня радону.
Заходи щодо захисту будівель від радону нині вже включені до будівельних норм та правил багатьох країн. Як правило, такий підхід дешевше, ніж коригувальні дії щодо зниження концентрації радону. У порівнянні з іншими заходами охорони здоров’я населення цей підхід часто має високу економічну ефективність.
Хороша вентиляція в будинках також дуже важлива і дозволяє знизити концентрацію радону.
Радон зустрічається у більшості робочих приміщень з тієї ж причини, що й у житлових будинках. Забруднення радоном можуть бути схильні до всіх типів робочих місць: офіси, майстерні та фабрики, підземні тунелі та шахти.
Робота під землею, наприклад у шахтах, тунелях та підвалах, часто пов’язана з впливом радону через геологічні умови або обмежену вентиляцію. Крім того, у значній частині звичайних робочих місць, таких як заводи, магазини, школи, музеї та офіси також може спостерігатися висока концентрація радону через його присутність у землі, погану вентиляцію або ведення діяльності, пов’язаної з переробкою сировини.
У геологічних районах, багатих на гранітні породи, може бути підвищений рівень вмісту радону в ґрунтових водах. У зв’язку з цим концентрація радону може бути підвищена і на робочих місцях у водоочисних спорудах або спа-центрах, які використовують природну воду.
Якщо виміри показують, що концентрація радону на робочому місці перевищує норми, встановлені відповідним державним органом, роботодавець повинен вжити відновлювальних/коригувальних заходів . Якщо такі заходи є неефективними або неможливими, необхідно повідомити місцеві органи влади, які визначать для таких робочих місць особливий порядок нормативного регулювання.