Децентралізація – просто про складне
В Україні триває процес децентралізації, у якої багато прихильників. Але є ті, хто не підтримує реформи, напевно тому, що не розуміють її переваги. Децентралізація невідворотна, якщо країна хоче бути справжньою європейською державою. Польща, Словаччина, Литва, Латвія, Естонія успішно пройшли через таку реформу. Світовий досвід показує, що місцеві проблеми можуть ефективно вирішуватися тільки на місцевому рівні. Держава ніколи не вирішить проблем кожного окремо взятого села.
Як втілюється реформа децентралізації в регіонах? Візьмемо за взірець рідну Житомирщину, звідки автори цього матеріалу.
— На Житомирщині є яскраві приклади того, як громада контролює свої надходження, податки та збори, розбудовує інфраструктуру, покращує життя жителів, — запевнив НАШ ГРАД Координатор регіонального офісу реформ Василь Невмержицький. – В області створено та функціонує 10 громад, в яких вже відновлюються садочки, школи, медичні заклади, ремонтуються дороги, будуються ЦНАПи. У 2016 році для розвитку ОТГ Житомирщини виділено 56,4 млн грн державної субвенції, з Державного фонду регіонального розвитку – 24 млн грн. Люди відчули, що стали ближчими до влади, можуть радити та контролювати.
Однією з перших громад, які об’єдналися на Житомирщині, стала Тетерівська ОТГ. Тетерівська територіальна громада була утворена в серпні 2015 року внаслідок об’єднання чотирьох сільських рад: Тетерівської, Денишівської, Корчацької, Буківської. На території громади функціонують: три школи, чотири дитсадка, дві амбулаторії, чотири ФАПи, один фельдшерський пункт, три будинки культури, чотири клуби, п’ять бібліотек. За 8 місяців 2016 року доходи громади склали близько 10 млн грн. За ці кошти утримується апарат управління, дитячі садки, проводиться капітальний ремонт будинку культури. Приведено у відповідність усі ФАПи, завдяки чому громада першою у Житомирському районі отримала ліцензію первинної медико-санітарної допомоги. Сьогодні Тетерівську об’єднану громаду ставлять за приклад децентралізації в області.
— За вісім місяців 2016 Тетерівська ОТГ отримала 10 млн грн власних надходжень, — розповіла НАШ ГРАД голова Тетерівської ОТГ Валентина Ільницька. — Цих коштів ми б не мали, як би не децентралізація. Крім державної субвенції 6,5 млн грн, з ДФРР було виділено 5,5 млн грн, які спрямовані на утеплення школи, побудову спортивного майданчику зі штучним покриттям. У селах, які ввійшли до складу громади, перш за все ми відновили ФАПи, і жителі справді відчули переваги об’єднання. Найзнаковіший із об’єктів – дитячий садочок у селі Дениші, 10 років місцеві жителі чекали на його відкриття. Саме після об’єднання це стало можливим – громада на добудову садочку отримала субвенцію із держави та спрямувала близько 2 млн. грн. коштів із власних надходжень. 23 вересня, завдяки реформі децентралізації нове приміщення ДНЗ «Сонечко» прийняло своїх вихованців. У садочок ходитимуть 70 дітей. Ще одним із об’єктів, яким пишається наша ОТГ – Тетерівська ЗОШ І-ІІІ ступенів. У школі провели повну термосанацію, утеплено фасад, встановлено нові вікна, перекритий дах. Відтепер школа не лише гарно виглядає, але і дає економію близько 40 %. Батьки переконані, що саме завдяки децентралізації їх діти отримають якісну освіту у комфортних умовах.
У Тетерівській ОТГ створено Центр надання адміністративних послуг, що набагато спрощує життя людей. Крім того, Центр, надаючи послуги, заробляє кошти безпосередньо для громади, адже скористатися ним можуть жителі всієї області. На черзі лікарські амбулаторії Тетерівки та Денишів.
В.о. голови Житомирської облдержадміністрації Ігор Гундич підкреслив, що лише після децентралізації люди стають господарями на своїй території і разом дбають про свою громаду. За підтримки коштів ДФРР та цільових державних субвенцій, збільшення власних надходжень громадам під силу реалізовувати об’єкти, на які чекали десятиліттями.
— Першочергова мета реформи – це якісні послуги для людей: медицина, освіта, адміністративні послуги, – наголосив Ігор Гундич. — Власні доходи всіх 10 громад збільшилися у 2,5-3 рази. Це говорить про те, що коли люди стають господарями на своїй території, вони зацікавлені у збільшенні надходжень до громади. Крім власних доходів, ОТГ отримують ще і субвенції та дотації із державного бюджету. Тому в цілому доходи об’єднаних громад вже за 1 рік зросли у 7 разів. Уже підготовлені та подані до Уряду і ЦВК документи ще 22 громад, які виявили бажання об’єднатися. Житомирська область входить у п’ятірку кращих областей України, у яких успішно стартував та продовжується процес децентралізації. Впевнений, що Житомирщина буде на перших місцях серед регіонів України за створенням ОТГ.
За І півріччя 2016 року об’єднані територіальні громади Житомирщини отримали додатково понад 96,2 млн грн. Ці кошти – ПДФО, базові дотації, освітні медичні субвенції, субвенції на формування інфраструктури. За умови створення ще 22 ОТГ, у відповідності до запропонованого перспективного плану, бюджет об’єднаної громади отримає додатковий ресурс 162,8 млн грн зарахування 60 відсотків податку на доходи фізичних осіб. Таким чином, сукупний дохід об’єднаних громад складатиме 321 млн грн, що у 2 рази більше у порівнянні з обсягами доходів, які на сьогодні мають відокремлені міські, сільські та селищні бюджети, і в 2,8 рази більше від їх доходів за 2015 рік.
Децентралізація — це передача значних повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування. Старт процесу децентралізації дав закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад» прийнятий 15 лютого 2015 року Верховною Радою України.
— За оцінками зарубіжних експертів, децентралізація є однією із найскладніших реформ, яка в окремих країнах тривала десятки років, — пояснив Перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода. — Україні, щоб надолужити втрачений час і почати розвивати свої території, ці зміни необхідно впроваджувати набагато швидше. Тому паралельно з реформуванням системи територіальних органів виконавчої влади та системи місцевого самоврядування Уряд змінює бюджетну та податкову систему, земельні відносини, підходи до надання освітніх, медичних, соціальних, адміністративних послуг. Надходження до бюджетів об`єднаних громад за перше півріччя 2016 року склали 1 мільярд 324 мільйони гривень. Це у 7 разів більше, ніж за відповідний період 2015 року.
— Децентралізація вже демонструє реальні результати, — запевнив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко. — Кошти і повноваження передані на місця. Місцеві громади, що об`єдналися, отримали можливості планувати бюджети на наступні роки. Реформа дає змогу жителям нових територіальних одиниць самим розподіляти кошти, розвивати освіту, медицину на місцях, будувати дороги. Іншого шляху не проходила будь-яка країна світу. Завдяки реформі децентралізації об’єднані територіальні громади мають виконкоми, які можуть приймати рішення і виконувати їх. Реформа дасть змогу збільшити повноваження невеличких сіл, селищ, містечок, покращити їхнє фінансування. І ті, хто сьогодні об’єднався і відчув на собі ці зміни, можливість самому вирішувати долю своєї громади, стоять вище звичайного села. Це питання стратегії регіонального розвитку. Це – маршрутна карта, яка дає можливість бізнесу, що працює на території громади, усвідомлювати, які напрямки є перспективними, які послуги чи продукти потрібні людям і які на це передбачено ресурси. Це стимулює розвиток малого і середнього бізнесу. Чим більша кількість населення і територія, тим більше бюджет, акумуляція ресурсів і відчутніший рух уперед. Важливо, щоб люди мали фахову правову підтримку, допомогу з питань формування бюджетів, планування територій, соціального захисту, освітньої, медичної субвенції. Потрібно, щоб у кожній області працював штаб, який дає відповіді на всі запитання щодо децентралізації.
ЯК ДІЄ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ
У селах погані дороги, відсутнє вуличне освітлення, більшість соціальних об’єктів відсутні. Сільський голова пояснює, що в «центрі» не дають грошей. Централізована влада має централізований бюджет, а це означає, що всі основні фінанси контролюються вузькою групою чиновників. Децентралізація покликана саме для того, щоб не чекати гроші «зверху», а витрачати свої кошти, на себе. Держава передає повноваження та ресурси згори вниз, а також засоби вирішення проблем на той рівень, де вони виникають. Але держава повинна бути впевнена, що громада, яка приймає повноваження достатньо міцна. Села у 500 чи 1000 жителів надто малі і їх треба об’єднувати у більші громади. Кілька невеликих громад об’єднуються у потужнішу громаду, при цьому враховується економічні, географічні, історичні принципи. Процес об’єднання — це створення спроможних громад, здатних взяти на себе повноваження і нести відповідальність за розвиток своїх територій. Громади мають бути з такою кількістю населення, щоб зібраних податків вистачало аби вони були спроможними надавати своїм громадянам якісну освіту, охорону здоров’я, комунальні послуги.
Новоутворена громада зможе забезпечити належний рівень життя своїх громадян у всіх сферах життя. Об’єднані територіальні громади можуть самостійно вирішити, скільки їм необхідно дитячих садочків та закладів охорони здоров’я, чи зможуть вони їх профінансувати. Реформа – це спосіб створити оптимальну бюджетну мережу самими людьми. В регіонах кожна обласна рада ухвалила перспективні плани розвитку об’єднаних громад. Для них можливі зміни, але суть залишається одна – щоб гарно господарювати треба зміцнитися, а саме об’єднатися. Чим швидше відбудуться процеси об’єднання, тим швидше розпочнеться відродження територій. Необ’єднані громади не відчують суттєвих змін від розпочатих реформ, а для об’єднаних передбачено суттєві переваги.
Влада передає місцевим громадам максимум повноважень, дає право залишати у власному розпорядженні фінансові надходження (податки), при цьому сама громада визначає куди використовувати кошти. Згідно із законодавством, у бюджеті громади залишатиметься 85% власних надходжень — це податки на землю, нерухомість, фіксовані податки, що платили господарства. Як розпоряджатися цими коштами буде вирішувати лише місцева громада. Об’єднані територіальні громади зможуть також залучати кошти з різноманітних фондів та грантових програм.
Згідно децентралізації, ради громад відповідатимуть за дошкільну та шкільну освіту, первинну медицину, комунальне господарство, охорону правопорядку. Ради районів – за спеціалізовану шкільну освіту (музичні та спортивні школи), за вторинну медицину (лікарня, діагностичний центр). На рівні області фінансуватиметься професійна освіта, спеціальна медична допомога та інфраструктура регіонального значення.
Кожна громада надаватиме послуги, які сьогодні доступні для громадян на рівні району. Управління соціального захисту населення, Пенсійного фонду, відділ реєстрації актів цивільного стану та майнових прав та інші створяться у кожній громаді. Усі дозволи, реєстрації, посвідчення можна буде отримати на місці – в Центрі надання адміністративних послуг.
Децентралізація влади потрібна для того, щоб створити в Україні таку систему влади, яка буде повноважною, ефективною, відповідальною. Об`єднана громада — це комфортне середовище для життя кожної людини. А ефективна влада – та, що перебуває ближче до людей, які її формують і контролюють. Будь-який орган місцевого самоврядування може діяти тільки в рамках закону. Віддаючи повноваження, держава зупиняє ті рішення, де місцеві органи влади виходять за межі своїх повноважень. В умовах децентралізації неможлива узурпація влади.
ПРИКЛАД ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ У ПОЛЬЩІ
У Польщі успішно впроваджено децентралізацію, завдяки чому став можливим її вступ до Євросоюзу. Адміністративно-територіальна реформа в Польщі здійснювалась у два етапи і тривала близько 10 років. Перший етап реформування розпочався зміною структури адміністративно-територіального поділу й розширенням повноважень органів місцевого самоврядування базового рівня. В результаті реформування адміністративно- територіального устрою країни кількість воєводств з 49 скоротилась до 16. Окрім цього, відновлено традиційну для Польщі територіальну одиницю — повіт (створено 308), і сформовано майже 2,5 тис. гмін.
Система урядування в Польщі поділена на три рівні – воєводський, повітовий і гмінний. Цікаво, що саме найменша – гміна – володіє найбільшим бюджетом. Гміною може бути місто, село, кілька сіл або район міста. Гміна сама вирішує яку дорогу відремонтувати в першу чергу, коли і на якій вулиці побудувати новий дитячий садочок. Присутність центральної влади закінчується на рівні воєводства: воєвода, призначений урядом, контролює законність ухвалених місцевими радами рішень, і саме на ньому – пожежна, екологічна, митна, податкова, санітарна служби. Однак перевірка рішень рад не означає втручання в здійснення влади на місцях: завдання воєводи – лише виловити порушення закону, а як громада розпорядилась своїми коштами – суто її справа.
Муніципальні ради, ради повітів і збори воєводств обираються шляхом прямих виборів кожні чотири роки. Виборча система залежить від типу органу: у більшості муніципалітетів застосовується мажоритарна система, пропорційні списки – у містах з правами повітів, повітах і воєводствах. Ключовою різницею між цими трьома рівнями є те, що у випадку муніципалітетів виконавчий голова, або мер також обирається шляхом прямих виборів і не може бути членом муніципальної ради. У повітах і воєводствах рада призначає і розпускає виконавчий орган. Дуже швидко поляки побачили позитивні результати та усвідомили, що громада має вплив.
Децентралізація за польським зразком дозволяє місцевим громадам отримати реальні повноваження і гроші. Якщо запитати поляків про владу, то вони в першу чергу назвуть не президента, а війта, бо вони контролюють його роботу.
— Завдяки децентралізації різко покращилися економічні показники на місцях, — стверджує один із авторів польської реформи децентралізації Єжи Регульський. — Таємниця у тому, що місцеві громади стали справжніми господарями своїх територій. Вони отримали відповідний правовий статус, майно, яким можуть самостійно розпоряджатися та значну частину грошей від зібраних на місцях податків. Люди стали більш ініціативними та підприємливими й почали об’єднуватися навколо вирішення важливих питань громади. Відбулося справжнє, а не паперове самоврядування. Сьогодні мешканці не чекають, а самі пропонують, що саме потрібно зробити на певній вулиці чи в кварталі, а потім обирають найкращі проекти голосуванням. Таким чином останніми роками споруджено велика кількість нових тротуарів, дитячих і спортивних майданчиків. Часто сільські громади мають кращу інфраструктуру, ніж великі міста.
МІФИ
Міф №1. Децентралізація знищить село.
Навпаки відродить. Без доріг, без грошей, без молоді, яка не бачить перспектив – село потроху себе знищувало. Децентралізація поверне у села молодь, спеціалістів різного профілю, бо відтепер у громад є перспективи. Громади самі, без вказівки «зверху», будуть витрачати гроші, вирішувати що робити в першу чергу — будувати дороги, садочки, освітлювати вулиці. У старости, який замінить сільського голову, буде значно більше функцій, більше повноважень.
Міф №2. Місцеві чиновники робитимуть, що схочусь, без відома громади.
Ні. Громада постійно стежитиме за роботою старости чи мера. Також контролюватиме держава, що наглядатиме за законністю рішень місцевих органів влади.
Міф №3. Закриються школи.
Міністерство освіти та науки дало щодо цього чіткі пояснення. Початкові школи залишаться на місцях, а діти старшого віку (після закінчення 4 класу) ходитимуть (або їх возитиме безкоштовно шкільний автобус) в середні школи. Там сконцентрують кращих вчителів, які дадуть кращі знання. Великі сучасні школи матимуть відповідне обладнання й забезпечення.
Міф №4. Сільські люди не зможуть отримувати медичну допомогу.
Будуть отримувати і дуже якісну. На рівні громади в обов’язковому порядку функціонуватиме первинна медична та швидка допомога. Якщо громада захоче утримувати стоматологічний кабінет – будь-ласка. Спеціалізована медична допомога – онкоцентр, кардіоцентр – базуватиметься в обласному центрі.
Міф №5. Нам ніхто не допомагатиме здійснювати реформи.
Уряд України та Європейська Комісія підпишуть Додаткову угоду, яка дозволить отримати 55 млн євро на бюджетну підтримку регіональної політики України протягом 2016-2018 років. Очікується, що після підписання документа Україна отримає в 2016 році перший транш у розмірі 25 млн євро, в 2017 році другий транш – 12,5 млн євро, в 2018 році третій транш – 12,5 млн євро та 5 млн євро – додаткової підтримки для впровадження реформ у сфері регіонального розвитку і децентралізації відповідно до завдань Державної стратегії регіонального розвитку.
Децентралізація – це не лише фінанси місцевим громадам, а й нові можливості у реалізації масштабних інфраструктурних проектів. Днями у Дніпрі продовжили будівництво першої черги метрополітену, яке буде завершено протягом 5 років.
— Саме децентралізація дозволила міській владі Дніпра взяти на себе функції замовника з будівництва метро. Постановою КМУ ми передали цілісний майновий комплекс ДП «Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену» у комунальну власність Дніпра. Функції замовника з будівництва наразі передано від Дніпропетровської ОДА міській раді Дніпра, — наголосив Віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко. — Фінансування будівництва метрополітену відбувається за рахунок кредитних угод: між Україною і Європейським банком реконструкції та розвитку на суму 152 млн євро та Європейським інвестиційним банком на суму 152 млн євро. Будівництво метрополітену у Дніпрі – яскравий приклад того, як місто може залучати гроші донорів, успішно й самостійно реалізовувати інфраструктурні проекти.
— Наше бачення децентралізації базується на європейському досвіді місцевого самоврядування. Базовим рівнем децентралізації буде не область, а місто, селище, територіальна громада, і саме там буде сконцентрована левова частина усіх прав, — наголосив Президент Петро Порошенко.
Для подальшої децентралізації передбачено виділення Європейським Союзом 100 млн євро, що будуть направлені на провадження реформи, підвищення інституційної спроможності та підтримку багатьох інфраструктурних проектів.
Якби децентралізація розпочалася набагато раніше, з початку незалежності, то Україна вже давно була б європейською державою кращого зразка. Процес реформ триває, наша країна обрала вірний шлях, який приведе до добробуту, згуртованості й економічного зростання.
Леніна БИЧКОВСЬКА,
Олександра БИЧКОВСЬКА
