Житомирський «Децентралізаційний марафон» в дії
Реформа децентралізації влади покликана докорінно змінити країну. Для того щоб стимулювати процеси об’єднання Асоціація міст України оголосила всеукраїнську акцію «Децентралізаційний марафон», в рамках якого проходить величезна кількість різноманітних заходів, спрямованих на активну підтримку децентралізації. Мета марафону — розповісти людям про об’єднані громади, їх переваги і можливості та ініціювати в 2016 році об’єднання 1000 громад.
АМУ — всеукраїнська недержавна організація, що довела свою спроможність захищати інтереси місцевого самоврядування на національному та європейському рівнях. Сьогодні АМУ об’єднує 557 міст, селищ і сіл, в яких проживає понад 80% населення України.
З проханням детально розповісти про акцію ми звернулись до виконавчого директора Житомирського регіонального відділення Асоціації міст України Тетяни Кухарської.
— Всеукраїнська акція під назвою «Децентралізаційний марафон» була ініційована Асоціацією міст України та запущена у червні з метою активізації та стимулювання процесу об’єднання і формування спроможних громад, — розповіла НАШ ГРАД виконавчий директор Житомирського регіонального відділення Асоціації міст України Тетяна Кухарська. — Акція відбувається в рамках проекту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС), яку реалізує Асоціація міст України за підтримки USAID. Про початок «марафону» урочисто оголосили Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, Перший заступник Глави Адміністрації Президента України Віталій Ковальчук та Голова Асоціації міст України Київський міський голова Віталій Кличко. Їх підписи на символічному плакаті «1000 громад: на старт!» демонструють політичну волю різних гілок влади до реформування держави та свідчать про підтримку Асоціації міст України як безпосереднього учасника реалізації реформ з децентралізації влади. Марафон має на меті охопити всі регіони України. Протягом півроку (з червня по грудень) у громадах відбудеться близько 1000 виїзних заходів, які організують регіональні відділення Асоціації. Наші спеціалісти вже побували у 30 з 50 намічених громад. Маршрут «Марафону» досить гнучкий і може бути змінений за запрошенням активу певної громади. Ми готові відвідати громади, які залишились поза планом, та стимулювати їх до об’єднання. Наші консультанти спілкуються у телефонному режимі та проводять особисті інформаційно-презентаційні зустрічі, під час яких надають роз’яснення з питань, що виникають в ході впровадження децентралізаційної реформи. Інформують про переваги децентралізації, роз’яснюють процеси об’єднання, консультують та допомагають готувати необхідні документи.
— Які питання найбільш цікавлять громаду?
— Перш за все, люди запитують наскільки збільшаться їх фінансові можливості, — відповідає Тетяна Кухарська. – Консультант з бюджетних питань дає чіткі роз’яснення з цього приводу. Для цього, напередодні зустрічі консультуємось с фахівцями обласної та районної адмінстарцій, щоб якомога краще показати переспективи тієї чи іншої громади. Ми чітко демонструємо майбутні надходження у цифрах і схемах. Дехто порівнює об’єднання громад з радянськими колгоспами. Ми розвіюємо ці та інші міфи яскравими прикладами. Закон про «Добровільне об’єднання громад» дуже гарно прописаний, зрозумілою мовою. Ми просимо ознайомитись із Законом, цитуємо з нього деякі моменти. Люди чекають, щоб хтось приїхав й усе їм показав, пояснив. Власне, ми так і робимо — їздимо, розповідаємо. Зустрічі на місцях відбуваються у різних форматах: інформаційні зустрічі, презентації для представників громад, бесіди з головами рад та активом села, селища, міста, а також виступи на сходах села. Головні наші експерти – це представники громад, що об’єдналися, які на власному прикладі демонструють переваги життя громади після об’єднання.
— Чи є реальні результати вашої діяльності?
— Інколи буває, що повертаючись у Житомир, ми розуміємо, що наша зустріч закінчилася не настільки вдало, як планувалася, — зізнається виконавчий директор. – Але в цілому ми задоволені результатом. Люди нас розуміють, вони бачать, як змінилося життя об’єднаних громад й піднімають питання щодо створення ОТГ або мають бажання приєднатися до діючої громади. Всі утворені громади, які вже існують на Житомирщині – це Іршанська, Високівська, Вишевицька, Дубрівська, Корнинська, Народицька, Новоборівська, Потіївська, Тетерівська, Червоненська — заслуговують, щоб їх приводили, як гарний приклад. Ці громади демонструють тільки позитив. У фінансовому плані вони виграли й задоволені своїм результатом.
Якщо села в районі розташовані компактно, то їм вдається згуртуватися. Наприклад, Народицькій громаді вдалося об’єднати Народицьку селищну, Базарську, Болотницьку, В’язівську, Гуто-Мар’ятинську, Закусилівську, Заліську, Ласківську, Межиліську, Мотійківську, Новодорогинську, Норинцівську, Радчанську, Селецьку, Стародорогинську, Сухарівську сільські ради. Сільські голови зуміли домовитися і об’єднатися у потужну громаду. У 2016 році Народицька громада отримала від держави для розвитку 21 млн 714,8 тис. грн. Ці кошти спрямовані на капітальний ремонт доріг у населених пунктах, реконструкцію котелень, ремонт шкіл та відновлення амбулаторій.
Очікуємо, що незабаром з’явиться ще одна громада – Брусилівська. Цілому району, за виключенням Ставищанської сільської ради, вдалося узгодити усі моменти й об’єднатися. Це величезне досягнення. Задля однієї(!) сільської ради, щоб передавати субвенції з державного бюджету на освіту й медицину, буде існувати районна адміністрація і районна рада.
Іноді на заваді стає фактор територіальної відстані між населеними пунктами. Наприклад, села Броницька Гута та Червона Воля Новоград-Волинського району знаходяться приблизно в семи десяти кілометрах від райцентру. Тож селище міського типу Городниця запропонувало приєднатися до їх громади, але вище згадані населені пункти відмовилися. Невеликим громадам однозначно важче втриматися на гідному рівні, але ці громади мають право на існування. Настане час, коли ці громади буде доєднано до вже існуючих. Люди побачать, що їх сусіди живуть набагато краще і на сесіях приймуть рішення щодо приєднання. Хочу наголосити, що сьогодні насильно ніхто нікого не змушує об’єднуватись. Закон чітко говорить, що об’єднання може бути лише добровільне. Держава дає час подумати, придивитися, щоб та чи інша громада визначила для себе – їй краще приєднатися чи об’єднати навколо себе.
— Яку роль у вирішенні щодо об’єднання відіграє сільський голова?
— Сільський голова відіграє ключову роль, — запевняє Тетяна Кухарська. – Приведу приклад нашої зустрічі з громадою Броницької Гути. Нам організували відкриту сесію сільської ради, на яку зібралось дуже багато місцевих жителів. Під час виступу наші консультанти розповідали про усі переваги об’єднання у цифрах, схемах, демонстрували на прикладах. Було видно, що люди нас розуміють, вони у захваті від почутого та побаченого. Ми зуміли до них «достукатись». Але виступив сільський голова, який звів нанівець усі наші старання — депутати проголосували проти об’єднання. Якщо сільський голова розуміє переваги децентралізації, він знайде слова й пояснить мешканцям села, депутатам, членам виконкому усі переваги реформи. При цьому не потрібно боятися втратити «крісло». Якщо сільський голова зарекомендував себе, проявив як добрий господар, працював для громади, його можуть обрати старостою, він може претендувати на посаду голови об’єднаної громади. Якщо сільський голова думає про людей, то він не турбуватиметься за збереження свого місця, а дбатиме про добробут громади. Це характеризує сільського голову в першу чергу, як людину. Розказуючи про переваги реформи, він доведе, що турбується про майбутнє своїх людей, свого населеного пункту. Адже ОТГ мають пріоритетність при виділенні коштів з ДФРР на реконструкцію шкіл, садочків, ФАПів, амбулаторій, лікарень, доріг, вуличного освітлення.
22 вересня на засіданні Кабінету Міністрів прийнято розпорядження про виділення додатково у 2016 році 30 млн грн на проведення перших виборів в об’єднаних територіальних громадах. Це сприятиме проведенню вже у цьому році перших виборів у майже 200 новостворених об’єднаних громадах і ці громади зможуть з наступного року перейти на прямі міжбюджетні відносини з Держбюджетом. Сьогодні 177 громад очікують рішення ЦВК про призначення перших виборів і ще близько 30 готують відповідне подання. Загалом в Україні створено 184 об’єднані громади. 159 з них провели перші вибори і вже живуть за новими правилами.
— Житомирщина входить у п’ятірку кращих областей України, у яких успішно стартував та продовжується процес децентралізації, – підкреслив в.о. голови Житомирської облдержадміністрації Ігор Гундич. — Упевнений, що і надалі ми триматимемо задекларовані позиції. За І півріччя 2016 року об’єднані територіальні громади Житомирщини отримали додатково понад 96,2 млн грн. Ці кошти – ПДФО, базові дотації, освітні медичні субвенції, субвенції на формування інфраструктури. За умови створення ще 22 ОТГ, у відповідності до запропонованого перспективного плану, бюджет об’єднаної громади отримає додатковий ресурс 162,8 млн грн зарахування 60 відсотків податку на доходи фізичних осіб. Таким чином, сукупний дохід об’єднаних громад складатиме 321 млн грн, що у 2 рази більше у порівнянні з обсягами доходів, які на сьогодні мають відокремлені міські, сільські та селищні бюджети, і в 2,8 рази більше від їх доходів за 2015 рік.
Рішенням Житомирської обласної ради від 26.09.16 №364 внесено зміни до перспективного плану формування територій громад Житомирської області. Зокрема, у План включено пропозиції щодо утворення об’єднаних територіальних громад: Попільнянської селищної об’єднаної територіальної громади, Краснопільської сільської об’єднаної територіальної громади, Вільської сільської об’єднаної територіальної громади Семенівської сільської об’єднаної територіальної громади.
— За перший рік існування об’єднані громади довели свою спроможність виконувати широкі повноваження, використовувати значні ресурси і брати відповідальність за розвиток своїх територій. Це підтверджує і моніторинг фінансових результатів діяльності об’єднаних громад, і конкретні проекти в селах і містах. Успішний приклад надихає інші громади, які попри спротив керівництва деяких районів, приймають рішення про об’єднання зусиль заради розвитку, — наголосив Перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода. — Об’єднані громади лише вчаться ефективно використовувати власні ресурси і допомогу від держави та міжнародних партнерів. Раніше вони не мали досвіду розробки якісних проектів, бо їм просто не було звідки взяти гроші. Цього року, крім інфраструктурної субвенції об’єднаним громадам у розмірі 1 млрд грн, на розвиток регіонів спрямовано кошти Державного фонду регіонального розвитку – 3 млрд грн, а також субвенція на соціально-економічний розвиток у розмірі 1,9 млрд. Крім того, в Україні почали працювати нові потужні проекти міжнародної технічної допомоги, які готові надавати значну підтримку спроможним громадам. В проекті Державного бюджету на 2017 рік планується збільшення державної підтримки регіонального розвитку, зокрема, пропонується збільшити розмір ДФРР з 3 млрд грн до 8 млрд грн. Для цього Уряду необхідні істотні підстави – активна подача органами місцевого самоврядування проектів та їх ініціативність. Процес створення спроможних громад незворотній, люди усе сильніше хапаються за шанс стати на шлях розвитку, бо бачать успіх сусідів, що об’єдналися. Міф, що децентралізація вбиває село, розвіяний остаточно.
Леніна БИЧКОВСЬКА, Олександра БИЧКОВСЬКА
