Медичне страхування може стати панацеєю

Головна проблема охорони здоров’я — нестача коштів у пересічних українців на ліки. Близько 20% наших громадян не можуть дозволити собі купувати медпрепарати й не отримують необхідної медичної допомоги. В результаті бідність призводить до самолікування, запізнілому зверненню до лікаря. Саме тому необхідно розвивати страхову медицину, щоб кожен громадянин міг отримати якісну медичну допомогу.

Наші співітчизники вже зрозуміли, що безоплатних медичних послуг не буває й кожна з них має вартість. Тепер потрібно усвідомили, що медичне страхування – це така ж необхідна річ, як, скажімо, комунальний платіж за світло чи тепло. Для того, щоб усі були зацікавлені у медичному страхуванні, слід створити законодавчу базу, яка дозволила б запровадити прозору систему, використовуючи для цього кращі моделі та стратегії,  підтверджені європейським досвідом. Ось що думають з цього приводу наші громадяни.

— Має бути розроблений пакет загальнодоступних медичних послуг, — вважає пенсіонерка з Новограда-Волинського Галина Олексіївна. – Він має бути однаковим для всього застрахованого населення, незалежно від фактичного розміру страхового внеску. При медичному страхуванні вирішальним при наданні медичної допомоги повинен бути стан здоров’я застрахованого, а не його платоспроможність.

— Вважаю, що повинен діяти принцип солідарності: внески, що будуть сплачувати працюючі, покриватимуть також медичні послуги для студентів та дітей, — впевнений підприємець з Житомира Олександр. — Щодо безробітних, то частина коштів надходитиме з Фонду по страхуванню на випадок безробіття. Пенсіонери лікуватимуться за рахунок коштів Пенсійного фонду. Звісно, що для цього потрібно налагодити взаємодію усіх соціальних сфер.

— Страхуванням повинен забезпечувати безпосередньо роботодавець, — вважає працівник охоронної структури, мешканець Бердичева Вадим. — На місці роботи з кожного будуть вираховувати певний відсоток зарплати, з якого і покриватиметься вартість наданих застрахованому медичних послуг, виплачуватиметься зарплата медичним працівникам.

— Якщо зарплата лікаря залежатиме від кількості бажаючих у нього лікуватися, він намагатиметься бути хорошим спеціалістом, — впевнений житомирський студент Андрій. — Запровадження конкуренції сприятиме підвищенню якості медичного обслуговування — слабкіші фахівці змушені будуть поступатися місцем добре підготовленим, уважним до потреб пацієнта.

Відомі українці бачать розв’язання усіх проблем, що озвучили співвітчизники. Приміром, народний депутат Тетяна Донець подала на розгляд Верховної Ради проект Закону «Про забезпечення лікарськими засобами і виробами медичного призначення». Відповідний законопроект передбачає, що витрати людей на лікарські засоби будуть компенсовані за рахунок медичного страхування. За працюючих громадян внески до Фонду медстрахування зобов’яжуть робити роботодавців, а за непрацюючих — державний бюджет та інші соціальні фонди. Щоб убезпечити кошти Фонду страхування від різних форс-мажорних обставин, пропонується їх розміщувати в державних банках. Тетяна Донець переконана, що після введення компенсації витрат на ліки, медичні препарати стануть доступнішими. Крім того, існує велика ймовірність зниження вартості медикаментів в роздрібній мережі. Також автор законопроекту зазначила, що в разі введення механізму компенсації витрат на ліки співвітчизники почнуть активніше опікуватися власним здоров’ям і здоров’ям близьких. Принаймні, про це свідчить міжнародний досвід. Це має стати першим етапом впровадження страхової медицини в нашій країні.

З метою заохочення поширення добровільного медичного страхування (ДМС) в Україні народний депутат, голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення запровадження обов’язкового медичного страхування парламентського Комітету з питань охорони здоров’я Володимир Дудка з групою народних депутатів ініціював законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання добровільного медичного страхування». «Законопроектом пропонується відносити страхові платежі та інші витрати, які роботодавці здійснюють за ДМС, до витрат, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, — повідомили в прес-службі народного депутата. — Зокрема, внести зміни до відповідних положень Податкового кодексу України, включивши витрати ДМС до складу загальновиробничих і адміністративних витрат, а також витрати, пов’язані з наданням послуг подвійного призначення, дозволених до включення до податкової знижки. Необхідно також врегулювати питання, пов’язані із визначенням розміру таких витрат для звітного податкового періоду.

Згідно з текстом законопроекту, у разі його ухвалення, роботодавці під час обчислення податку на прибуток підприємств зможуть включати до витрат кожного звітного періоду (наростаючим підсумком) суму внесків на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників, а також внески на ДМС працівників, загальний обсяг яких не перевищує 25% заробітної плати, нарахованої найманій особі за звітний період.

Крім того, під час обчислення податку на доходи фізичних осіб роботодавцю дозволяється зменшити оподаткований дохід на суму внесків за договорами довгострокового страхування життя, договорами медичного страхування із податковою пільгою або недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо загалом така сума не перевищує 25% нарахованої протягом звітного періоду заробітної плати, але не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати»

Законопроектом вводиться нове поняття «договір медичного страхування із податковою пільгою». На думку авторів документа, таке уточнення забезпечить належний контроль за роботодавцями, тобто платниками ДМС, та страховиками.

«Принципово важливий момент у тому, що здійснення виплат по договорах ДМС із податковою пільгою передбачається напряму лікувальним закладам, а не застрахованій особі, — пояснює народний депутат VII скликання Володимир Дудка.- Таким чином ми попередимо факти фіктивних операцій. Крім того, це сприятиме виведенню грошей, які вони неофіційно сплачують медикам у вигляді подяк, з «тіні». Досвід Грузії та Нідерландів, які так само стимулювали розвиток ДМС, дозволяє нам розраховувати на те, що у найближчі 2 роки після ухвалення цього закону інвестиції страхового ринку у галузі охорони здоров’я України можуть зрости до 2,5 млрд грн., а за рахунок розвитку страхового ринку буде створено близько 5 тис. додаткових робочих місць»

Не виникає сумніву, що наявність полюса медичного страхування передбачає багато переваг. Перш за все, застраховані особи на всьому етапі лікування не несуть фінансових витрат. По друге, страхові компанії зацікавлені в якості медичних послуг, тому займаються моніторингом якості лікування в медичних закладах. Це говорить про те, що застрахованого будуть лікувати лише досвічені фахівці.

Вартість поліса, приміром добровільного медичного страхування, в різних компаніях різниться в залежності від різноманітності послуг програм. Але його ціну не порівняти з тими витратами, які можуть виникнути при зверненні за нагальною медичною допомогою.

Крім того, медичне страхування сприятиме збільшенню уваги громадян до профілактики захворювань.  Медичне страхування, в решті решт, може стати панацеєю.

Леніна БИЧКОВСЬКА